Самоактуалізація

Після формування відчуття власної цінності й задоволення людиною потреб нижчого порядку наступає момент, коли в нього з'являється прагнення до самоактуалізації. Маслоу й інші гуманістичні психологи описують цей феномен як бажання реалізувати наявний потенціал, досягти досконалості, розкритися повною мірою (Maslow, 1968, 1970).

Самоактуалізація через автопортрети

Процес самоактуалізації може зайняти ціле життя. Деякі великі художники залишили нам графічне свідчення різних етапів цього процесу, прикладом чому можуть служити автопортрети Рембрандта. Перший з них був написаний, коли художникові було тридцять чотири роки він був у зеніті слави, при цьому вважав себе художником епохи Відродження й віртуозом. Ні другому портреті авторові біля шістдесяти; у цей період він намагався знову затвердитися в мистецтві й показав себе з атрибутами свого ремесла (Wright, 1982) (Ліворуч: «Автопортрет у тридцять чотири роки»; National Gallery. Праворуч: «Портрет художника»; English Heritage, The Iveagh Bequest)

Як приклади Маслоу приводить життєпису цілого ряду людей, які, як уважав він і його колеги, досягли рівня самоактуалізації. Деяких з них він особисто інтервьюірував; інші були відомими історичними особистостями (наприклад, Томас Джефферсон і Людвіг ван Бетховен) або видатними діячами сучасності, життя кожного з яких вивчалася по історичних і інших документах. На відміну від більшості дослідників, що працюють у цій області, Маслоу не заглиблювався у вивчення специфічних особливостей (паттернов) їхнього поводження; єдине, що його цікавило, - це якісь загальні паттерни, які, на його думку, поєднували б всіх цих людей. Як зміг переконатися Маслоу, кожний із цих неординарних людей мав безліч чудових якостей, серед яких можна відзначити такі, як реалістичний погляд на світ, прийняття себе й інших, невимушеність у поводженні. Вони більше піклувалися про інтереси справи, яким займалися, ніж про самих себе; численним поверхневим знайомствам віддавали перевагу вузькому колу близьких людей; дотримувалися демократичних поглядів - весь цей перелік людських якостей характеризує кожного з «учасників» дослідження (Maslow, 1968, 1970).

На думку Маслоу, крім вищезгаданих якостей, людей, що досягли рівня самоактуалізації, відрізняє ще одна особливість: вони частіше, ніж інші люди, випробовують так називані вершинні переживання. Вершинні переживання - це глибоко пережиті моменти життя людини, коли він випробовує «всепоглинаючий і побожний екстаз... будучи впевнений, що відбулося щось виняткове важливе й нескінченно коштовне» (Maslow, 1970, с. 164). Буває, що це відчуття охоплює людини, коли поруч із ним перебуває улюблений або коли він дивиться на море або на захід, слухає музику або спостерігає за грою. Але незалежно від того, де й коли це відбувається, у людини виникає почуття причетності до чогось особливо важливому, і він ще довго відчуває в собі відгомони цього враження, знаходячи нове, більше позитивне й безстороннє відношення до себе й іншим.

Оцінка гуманістичного підходу

Даючи оцінку гуманістичному підходу до особистості, варто спочатку сказати кілька слів про його емпіричні й концептуальні основи.