Конспект уроку з української мови звертання

Конспект уроку з української мови (8 клас):

“Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертаннях”.

Мета: поглибити знання учнів про поширені та непоширені звертання; ознайомити з особливостями їх використання в різних стилях і жанрах; закріпити навички вживання розділових знаків при різноманітних звертаннях; розвивати усне й писемне мовлення, емоції, творчу уяву; виховувати ввічливість, культуру спілкування, повагу до співрозмовника.

Обладнання: підручник, схема, магнітофон, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. Завдання учням. — Прослухайте текст. Що в ньому видається смішним чи недоречним? Про що забув один із співрозмовників? — Добрий день, Сергійку. — Привіт, лікарю! — Як ти почуваєш себе? — Все кльово! — Температура не піднімається? — Я ж кажу, все о'кей! — Ну, бувай-бувай, на все добре. — Чао! II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. 1.   Слово вчителя. Однією з ознак вихованості споконвіку вважають уміння дотримуватися норм етикету. Неабияке значення має мовний етикет. 2. Виразне читання. (Учитель читає поезію Д. Білоуса «У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить».) 3. Бесіда. — Що ж таке етикет? Слово «етикет» походить із французької мови й означає «ярлик», «етикетка», а з ХVII століття — «церемоніал». У сучасній українській мові це слово має таке значення: усталені норми поведінки й правила ввічливості в якому-небудь товаристві. — Які ви знаєте правила етикету? — Що таке мовний етикет? III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 1.   Робота з опорною схемою. — Розгляньте схему. З'ясуйте, що таке звертання. Які бувають види звертань? У яких функціональних стилях вони вживаються? Які розділові знаки вживаються при звертаннях? 2.   Проблемні запитання і завдання учням. 1) Порівняйте два речення. 1. Хай мама відпочине, а ми самі приготуємо вечерю. 2. Мамо, відпочиньте, а ми самі приготуємо вечерю. — Яке речення більш емоційне, стилістично забарвлене? Чому? — Яка синтаксична і стилістична роль звертання у реченні, тексті? 2) Простежте, як змінюється відтінок запитання залежно від місця звертання в реченні. Опишіть ситуацію, у якій могло б прозвучати кожне з них. 1. Доню, що ти робиш? 2. Що ти, доню, робиш? 3. Що ти робиш, доню? 3. Пояснення вчителя. (Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.) Звертання — це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Основне призначення звертання полягає в тому, щоб спонукати слухача звернути увагу на слова співрозмовника. Звертання належить до слів, граматично не пов'язаних з реченням. Серед таких слів виділяється передусім стилістичною виразністю. Українська мова належить до тих слов'янських мов, які для граматичного оформлення звертання з прадавніх часів зберегли кличний відмінок. В усіх українських народних піснях та інших фольклорних жанрах послідовно використовується кличний відмінок: «Ой дівчино, шумить гай», «Ой не шуми, луже, зелений байраче». Належне місце посідає кличний відмінок як у творах українських письменників, так і в перекладах з інших мов, майстерно відтворених пером найкращих митців слова: «Мріє, не зрадь!..» (Леся Українка). Уживання називного відмінка при звертанні є порушенням граматичної норми української літературної мови. Якщо звертання складається з двох слів, треба обидва ставити в кличному відмінку: пане губернаторе, Вікторе Григоровичу, Олено Петрівно. Як правило, звертання виражається іменником. Будь-яка інша частина мови може вживатися в ролі звертання тільки тоді, коли вона субстантивована. При звертаннях може стояти займенник ти або ви; через нього здійснюється зв'язок звертання з текстом речення. Займенники можуть стояти у будь-якому відмінку й виконувати в реченні роль підмета або додатка, їх не слід плутати зі звертанням: «Ой, чого ти, земле, молодіти стала». 4. Запитання до учнів. — Що, на вашу думку, впливало на вибір форми звертання? — Які форми звертання вам відомі? — Які з них побутували раніше, а які вживаються ідо цього часу? 5.   Повідомлення учнів. — Удома ви дібрали з усної народної творчості, поезій приклади різноманітних звертань. Зачитайте їх. Ой під вишнею, під черешнею Стояв старий з молодою, як із ягодою. І просилася, і молилася: «Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять!» «Ой я й сам не піду, і тебе не пущу: Хочеш мене, старенького, та й покинуть на біду. Ой не кидай мене, моя голубочко, Куплю тобі хатку і ще й сіножатку. І ставок, і млинок і вишневий садок!» (Народна пісня) Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! (М. Старицький) З народного напившись джерела, Як із Дніпра бере веселка воду, О рідна пісне, знову ти прийшла До матері й до батька — до народу. (М. Рильський) Ще не вмерла Україна, І слава, і воля, Ще нам, браття українці, Усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, Як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, У своїй сторонці. (П. Чубинський) (Звучить пісня на слова Б. Лепкого «Видиш, брате мій, товаришу мій».) 6.   Коментар учителя. На форму вибору звертання значний вплив мають національні традиції. Найбагатші в Україні, звичайно, родинні та інтимні звертання. Вони передають усю задушевність, сердечність та красу спілкування. Тут багато зменшено пестливих форм, складних форм, побудованих на зіставленні, порівнянні. Наприклад, до дівчини в Україні зверталися такими словами: зіронько, голубонько, серденько, любонько, зоре моя, берізонько, квіточко, горличко тощо. Дуже схожими до родинних стають звертання за часів Київської Русі. Тут зустрічаємо братці, братики, братія, діти мої, батьку та інші. Козаки також широко використовували звертання товаришу і товариство, пане-брате. Після встановлення радянської влади в Україні всі прийняті в нашому суспільстві форми звертання було скасовано й замінено словом товариш. Але будь-кого товаришем (другом, однодумцем, щирим приятелем, спільником) не назвеш. Для цього в нас здавна існують слова пан, пані, панна, добродій, добродійка. Залежно від значення та номінативних якостей виділяються власне звертання й риторичні звертання. Власне звертання розраховані на реакцію того, до кого спрямоване мовлення. Вони використовуються в офіційно-діловому стилі, в публіцистичних та художніх текстах, у листуванні й розмовній мові. Можуть бути емоційно нейтральними, а можуть набувати яскравого емоційного забарвлення. Це залежить від того, до кого звертаються. Риторичні звертання не розраховані на відповідь, бо в ролі об'єкта таких звертань, крім назв людей, виступають назви всіх інших живих істот, імена історичних осіб, назви явищ природи, будь-яких абстрактних та конкретних понять. Риторичні звертання є стилістичним засобом для емоційного напруження стосовно подій, для вироблення в читача чи слухача певного ставлення до зображуваного. Верни до мене, пам'яте моя! Нехай на серце ляже ваготою Моя земля з рахманною журбою, Хай сходить співом горло солов'я В гаю нічному. (В. Стус) Звертання, яке стоїть на початку або в кінці речення, виділяється в усному мовленні невеликою паузою, а на письмі комами. Якщо інтонація звертання на початку речення оклична, воно виділяється знаком оклику, наступне слово пишеться з великої літери. Наприклад: Києве мій, ти у серці завжди. (В. Сосюра) Мамо! Яка ти гарна. V.    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. 1    Робота з підручником. (Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.) 2.   Завдання учням. 1) Іменники поставте в кличному відмінку н запишіть у три колонки: а) із закінченням є; б) із закінченням у(ю)\ в) із закінченням о. По одному слову із кожної колонки введіть у речення в ролі звертання. Сестриця, чайка, вовк, Уляна, учитель, охоронниця, жінка, Андрій, їжак, дядько, хлопець, Інна. 2) Подані в дужках іменники запишіть у кличному відмінку. Поясніть написання закінчень. О мій (народ), Прометея ти маєш душу молоду. (В. Сосюра) Ти-бо, (Тарас), вчив нас правди святої. (П. Куліш) Зійди-зійди, (барвіночок), буду поливати. (Народна пісня) Я люблю тебе, (друг), за те, що в очах твоїх море синіє, що в очах твоїх море цвіте, мою душу голубить і гріє. 3. Переклад українською мовою. — Перекладіть з російської мови українською. Підкресліть звертання. Поясніть постановку розділових знаків при звертаннях. 1. Старик! Я слышал много раз, что ты меня от смерти спас. Уж зачем ты, алая заря, просыпалася? (М. Лермонтов) 2. Приветствую тебя, пустынный уголок, приют спокойствия, трудов и вдохновенья. (А. Пушкин) 3. Кудесник, ты лживый, безумный старик! Что же ты, моя старушка, приумолкла у окна? (А. Пушкин) 4. Играйте, веселитесь, растите, молодые силы. (И. Тургенев) 5. Не пугай, зима, весна придет. (Нар. творч.) 4. Диктант «Перевір себе». Росте черешня в мами на городі. Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони не дякують за те. Мамо! Мамо! Вічна і кохана. Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя непе. (М. Луків) — Підкресліть звертання. VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. Завдання учням. — Складіть сенкан. Ключові слова: звертання, ввічливість, привітання. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 1. Знайти продовження пісні «Росте черешня в мами на городі» (слова М. Луківа, музика А. Горчинського), навчитися її виразно читати напам'ять або співати. 2. Виконати завдання за підручником (за вибором учителя). 3. Використавши подані звертання, скласти й розіграти діалоги, що можливі між: а) гостем міста, який намагається з'ясувати в харків'янина, як дістатися від залізничного вокзалу (автовокзалу) до майдану Свободи (оперного театру). У репліки діалогу ввести стислий опис місцевості; б) журналістом редакції молодіжної газети, який уперше приїхав до Харкова, щоб підготувати матеріал про пам'ятки культури та архітектури, і учнем місцевої школи, до якого він звернувся з проханням показати йому одну з пам'яток. У репліки діалогу ввести стислий опис пам'ятки. Добродію, пане, шановний господарю, поважний гостю, шановний пане, юначе, хлопче, пане-господарю.