Сучасні теорії множинного інтелекту

Говард Гарднер (Howard Gardner, 1983, 1993, 1995) підтримує ідею Терстоуна у тому, що інтелект представлений різними здібностями. Він відзначає, що травма мозку може понизити одну здатність, але не все. Гарднер також вивчає дані про людей з винятковими здібностями, у тому числі і про тих, які відрізняються в чомусь одному. Люди з синдромом генія, наприклад, мають невисокі результати в тестах на розумові здібності, але володіють неймовірною здатністю, наприклад, в рахунку, малюванні або запам'ятовуванні музики (мал. 11.1). Вони можуть не мати здібностей до мови, але в той же час виконувати дії з числами так швидко і точно, як електронний калькулятор; або майже миттєво визначати день тижня, який відповідає певній даті в історії.

Факторний аналіз

Статистична процедура, що виділяє групи взаємопов'язаних одиниць (факторів) тесту. Застосовується для виведення різних характеристик загального результату тесту.

Загальний інтелект (фактор G)

На думку Спірмана і інших дослідників, загальний інтелект лежить в основі всіх конкретних інтелектуальних здібностей і, отже, може бути зміряний за допомогою будь-якого завдання з тесту на інтелект.

Синдром генія

Здатність людини з обмеженими розумовими здібностями показувати феноменальні результати в певній області, наприклад математиці або малюванні

Використовуючи подібні твердження, Гарднер стверджує, що ми маємо не один інтелект, а багато, кожний з яких незалежний від інших. Окрім вербальних і математичних здібностей, визнаних стандартними тестами, він розмежовує здібності до музикування, просторового аналізу візуального світу, освоєння рухових навиків (як в танцях) і проникливості до себе, інших і природного середовища. Як приклади людей, які представляють альтернативні інтелекти, він пропонує поета Т. З. Еліота, вченого Альберта Ейнштейна, композитора Ігоря Стравінського, художника Пабло Пікассо, танцівницю Марту Грехем, психіатра Зігмунда Фрейда, громадського лідера Махатма Ганді і натураліста Чарлза Дарвіна. Згідно Гарднеру, в укладача комп'ютерних програм, поета, кмітливого вуличного підлітка, який стає умілим виконавчим працівником, і центрового баскетбольної команди виявляються різні види інтелекту. Отже, його загальний показник подібний загальній оцінці міста, яка не дає вам достатньої інформації про його школи, дороги чи нічне життя.

Було б чудово, якби світ був настільки справедливим, стверджує Сандра Ськарр (Sandra Scarr, 1989), що слабкість в одній сфері компенсувалася б геніальністю в іншій. На жаль, світ не такий справедливий, тому що зберігається певна тенденція до кореляції між різними уміннями. Наприклад, люди з розумовими недоліками часто володіють меншими фізичними здібностями, тому і проводяться спеціальні олімпійські ігри, щоб дати їм можливість насолодитися чесною боротьбою.

Крім того, критики Гарднера ставлять питання, чи обґрунтовано об'єднувати в одну групу всі види здібностей під одним поняттям "інтелект"? Чи не є деякі з них, такі як вербальний і аргументаційний навики, важливішими? Вони говорять, що інтелект — це розумова здатність. Здібності, без яких ми можемо обходитися, наприклад, в музиці і атлетиці, краще розглядати як таланти, ніж як складові інтелекту. Якщо людям не вистачає фізичного таланту, невже ми вважаємо, що їм бракує розуму? Гарднер вважає, що всі його форми володіють внутрішньою значущістю, яка отримується в рамках конкретної культури і контексту.