1783 Року німець Іван Фрідріх Шіц почав видавати у Львові тижневик

польською мовою “Pismo uwiadamijace Galicyi”, що виходив півроку: з

липня до грудня включно. Від січня 1784 року назва цієї газети змінюється

на таку: “Lwowskie pismo uwiadamijace”, а и власницею стає пані

Піллерова, дружина відомого нам книгодрукаря; дане видання проіснувало

цілий рік. Ця сама жінка відзначилася ще двома важливими видавничими

ініціативами: 1786 року вона почала видавати німецькою й польською

мовами газету “Львівські тижневі новини”, відповідно - “Lemberger

wöchentliche Anzeigen” і “Lwowski tygodniowe wiadomosci”, періодичністю

два рази на тиждень. І якщо видання польського варіанту довелося

зупинити через рік, то газета німецькою мовою проіснувала до 1795 року.

У 1796-1811 роках у Львові виходила німецькою мовою газета

“Lemberger k. k. privilegirtes Intelligentz-Blatt” (Львівський цісарсько-

королівський привілейований листок для інтелігенції).

Провідна ознака перелічених періодичних віщань - їхня цілковита

національна індиферентність. Інформація, пропонована ними відзначається

нейтральністю щодо проблем національного життя, має цілковито

космополітичний характер. Даний висновок стосується й польської преси,

хоча традиції національного патріотизму серед поляків були розвинені

значно дужче, ніж серед інших народів Австрії, включаючи й український.

Тож не дивно, що невдовзі у Львові почала виходити перша газета, яку

вже не лише за мовою, але й за ду хом і характером слід вважати польською

газетою. Йдеться про часошіс "Dziennik patriotycznych politykow” (Щоден­

ник патріотичних політиків), що видавався у вересні 1792 - червні 1793 років

і від квітня 1794 до березня 1798 років. У перший рік періодичність видання

24Історія української журналістики XIX століття

газет складала один раз на тиждень, у 1793 році газета виходила раз на 3-4

дні. а після перерви, у другий період свого існу вання, стала виходити щодня.

Відтак дана газета - перший щоденний часопис в Україні. Видавцем Газети

був о. Михайло Гарасевпч, українець за походженням.

У Львові вперше в Україні почав видаватися, ц журнал. Це був

Ілюстрований літерату рно-науковий місячник, що виходив з січня цо червень

1795 року польською мовою з довгою назвою - "Zbior pism ciekawych, sluza-

cy do poznania roznych narodow і krajow, wvjety z dziennikow і innych dziel pery-

odycznych” (Зібрання творів цікавії», що служать для пізнання різних народів

і країв, вийнятих з щоденних та інших періодичних видань). У шести числах

журналу представлені матеріали з історії, географії, фізики, виховання:

майже всі вони перекладені з французьких часописів того часу.

У Львові зародилася й галузева журналістика в Україні. 'S' 1801 році

тут починає виходити журнал з правознавства ‘‘Annales Jurispruflfntiae”

(Правознавчі анали) (існував до 1811 p.). а в 1803 р. - журнал з воєнних наук

"Militärische Zeitschrift” (Військовий журнал). ■<

л

„ці

У 1811 році у Львові починає виходити "Gazeta Lwowska” (Львівська

газета), якій судилося стати найтривалішим періодичним виданцям

України. Вона існувала до 1939 року, певний час мала й німецький

паралельний варіант - "Lemberger Zeitung”. .

Датою народження журналістики в підросійській Україні є 1812 рік, коли

в Харкові з 4 травня до 20 літня існувала газета під назвою "Харьковскдй еже

г

недельник”. Вийшло усього 12 чисел. Друкувався великій як на ті часи тираж

- 600 примірників. З'являлася вона щосуботи в обсязі 1 -1.5 друкованого аркут

ша. Передплата для Харкова дорівнювала 10 крб. на рік. а з пересилкою - .1,2.

Видавцем газети був університетський книгар Лангнер, а редактором*-

професор Карл Нельдехен, німець з Берліна, запрошений для викладання в

Харківському університеті сільськогосподарських наук ще першим

попечителем Харківської навчальної окрупі графом С. О. Потоцьким.

Його сучасник і співвітчизник професор Христофор Роммель у спогадах

про своє перебування в Харкові залишив кілька слів про свого колегу:

“До списку німців додам ще одну групу. Політичну економію читав Ланг.

родом шваб, який ду мав наробити чудес своїм розв'язанням політичних і со­

ціальній питань. Рейт. учений, філософськи освічений і дещо фантастичніш

історик, був відомий своєю історією Франції. Нельдехен, професор сільського

господарства, приїхав з Берліна і. не знаючи нічого про жирні грунти України,

з перших же лекцій викликав сміх студентів своїм ученням про щдживленням

навозом: потім мало-помалу за допомогою своєї дружини польки, зайнявся

власне економією”

1 4

(Підкреслено автором. -1. М.).

ЛСГ ' >• . Щ3І , s , ,

Роммель Христофор. Пять лет из истории Харьковского университета: Вос-

’ггомннания профессора Роммеля о своём временПА Q Харькове и Харьковском

университете. - X.: В ун-тской типографии. 1868. - С. 68. Тут і далі назви творів

і цитати з російських джерел подаю у своєму перекладі, залишаючи в оригіналі

лише назви часописів. - І. М. .

окМ и х а й л и н І . Л .

Харьковскнн еженедельник' вишік з бажання задовольнити запити

промисловості й торгівлі. У' відповідності до своїх наукових інтересів К.

Нельдехен вміщував у своїй газеті переважно матеріали з господарського

життя, давав сільськогосподарські поради.

Предметом цих листків, писав редактор у вступному слові. - с

загальнокорисні знання економії і технології, засновані на досвіді славних

мужів, також важливі комерційні повідомлення і наостанок предмети, що

слу жать для приємної бесіди, як-от: невеликі вірші, анекдоти та под.”("ХЕ”.