286Історія української журналістики XIX століття

церковні". "Історія". "'Географія". Щедро друкувалися етнографічні та

фольклорні матеріали: " Казка про двох братів, багатого і бідного" К.

ІІопетя. Талагівка" Й. Лозинського, "Русини лемки" О. Торонського.

Матеріали друкуватися мовою оригіналу й цілковито відповідати

орієнтації авторів. Частіша з них була написана народною мовою, частина -

язичієм: частина друкувалася кирилицею, а частина гражданкою. Вихід

альманаху вже засвідчив наявність в середовищі галицьких українців двох

напрямків: москвофілів та народовців, хоча внутрішня невдоволеність

еклектичніш характером книжки ще не здобула виразного усвідомлення.

Разом з тим сусідство авторів різного спрямування засвідчило вичерпання

можливостей старшого покоління. За оцінкою І. Франка, письменники 1850­

х років були зібрані Б. Діднцькпм в альманахові, "Щоб наглядно показати

своє літературне безсилля"

223

. -"Нове життя, - продовжував він, -

викликувало вже нові сили літературні. Молодіж, пізнавши твори Шевченка,

Марка Вовчка, Куліша і др. - відверталася від старих.... Боротьба між двома

напрямами зачалася їх спілкою, котра тільки звільна розстроювалась"

224

.

Можна твердити, що альманах Б. Дідицького "Зоря Галицька яко

Альбум на г. 1860" завершив собою цілий період в розвитку української

журналістики в Галичині, який проходіш під прапором москвофільства і

найяскравішим представником якого була газета "Зоря Галицька" з усіма

поворотами у своїй складній, але цікавій історії.

223

Франко І. Я. План викладів історії літератури руської, спеціальні курси,

мотиви // Франко І.Я. Зібр. творів: У 50 т. - К„ 1984. - Т. 41. - С. 64.

224Там само. - С. 64 - 65.

287Розділ четвертий

Газета "Слово"

Заснування газети, джерела її фінансування. Співробітництво в перші

роки існування "Слова" москвофілів і народовців. Брошури А. Кобиіянського

та К. Горба.ія, викликані позицию "Слова". Ю. Федьковичу "Слові".

Шевченківські матеріали 1861 і 1862років. Співробіпшицтво в "Слові"

авторів з Полтави, Киева й Харкова. Дискусія в пресі між російськими

західниками і слов'янофілами після появи первших номерів "Слова" та її

уроки. Злам в політиці газепш в 1866році Стаття "Погляд в будучность ":

ево люція газепш до послідовного москвофільства. Найголовніші наукові й

Михайин .Л.

літературні матеріали цього часу пш іх авпюри. Перехід газепш на

утримання російським урядом у 1876році. Процес Олени Грабар та криза

москвофільського руху. Поява нового напрямку в москвофільській

журналістиці, заґрунпюваного на войовничому запереченні австрійського

вірнопідданства і демонстрапшвних симпатіях до Росїі Занепад "Слова".

Вичерпання москвофільства, що намітилося вже в кінці 1850-х - на

початку 1860-х років не означай) негайної загибелі цього напрямку.

Навпаки, його агонія розтяглася на довгі десятиліття і була подовжена

штучною підтримкою напрямку з боку Росії, яка сподівалася за його

допомогою ослабити Австрію. Наступним великим проектом москвофілів

сіало віщання газети "Слово", яка увібрала в себе політичну й культурну

історію напряму, була трибуною його діячів упродовж свого існування в

І86І-І887 роках.

"Слово" було засноване як громадсько-політична газета, хоча за

традиціями того часу широко друкувала літературні й наукові, переважно

історичні, матеріали. До 1872 року газета виходила двічі, а далі - тричі на

тиждень. До І87І року її редагує вже відомий нам Богдан Дідицький, а з