4Д9іІсторія української журналістики XIX століття

Олеськів, Іван Онншкевич. Володимир Левпцькин. Остап Терлецькнй.

Працюючи над виданням "Дрібної бібліотеки" й спостерігаючи за її успіхом,

цей гурток ще наприкінці 1879 року виношував ідею віщання журналу "Нова

основа". Справа дійшла навіть до публікації програми часопису, але віщання

не відбу лося через брак коштів і відсутність організатора.

І. Франко, якіпї був визнаним лідером радикально налаштованої

студентської громади, залишився в цей час зовсім без засобів до існування.

У вересні 1879 року він опинився в такому стані, що зголосився служити у

війську, але за станом здоров'я був 7 листопада звільнений з військової

служби. На початку 1880 року І. Франко підробляв у редакції газети "Діло",

відмовившись перед тим від співробітництва у щойно заснованій газеті Ю.

Романчука "Батьківщина". Але В. Барвінський прийняв І. Франка тільки на

репортерську працю з найнижчої оплатою 1/3 копійки за рядок. І. Франко

не міг звести кінці з кінцями і вже в лютому прийняв запрошення свого

однокласника по гімназії Кирила Геннка приїхаш до нього в село Березів-

Нижиій Коломийського повіту, де той працював учителем і обіцяв

товаришеві приватну лекцію. Але в дорозі І. Франка заарештували і

випровадили до Коломиї. Причиною для арешту став замах на життя війта

в Косові. І. Франко не мав найменшого уяалення про цю подію, але він був

соціаліст. На цій підставі І. Франка три місяці протримали в тюрмі.

Переконавшись у непричетності І. Франка до косівської справи, суд З

червня 1880 року звільнив його, виславши до місця його народження в с.

Нагусвичі. Лише 13 жсЯтія І. Франко знову потрапив до Львова.

У середині листопада були скликані збори радикально налаштованої сту­

дентської та гімназичної молоді, на яких ухвалили заснувати новий ради­

кальніш жу рнал під назвою "Світ". Відповідальність за нього перед цензурою

брав на себе Іван Белей, якому не той час вже виповнилося 24 роки. "Світ"

планувався як "ілюстрована літературно-політично-наукова часопнсь" з

виходом раз на місяць, розміром у три друковані аркуші. Перше число

журналу вийшло в світ 10 січня 1881 року. Друкувався часопис фонетичним

правописом. "Світ" пройснував неповних два роки: від січня 1881 до вересня

1882 Р. Його передплачувало 150 осіб і мав він тираж 300 примірників.

Аби залучити якомога ширше коло авторів до у часті в журналі, збори

ухвалили видавати його колективно, утворивши редакційну колегію: одна

група осіб мала редагувати відділ біології, друга - сусїпільннх наук і

економіки, л-ретя - антропології, четверта - художньої літератури. Але цей

намір провалився. Відмовився редагувати історичний відділ М.

Драгоманов, товариство "Січ", не відмовляючись формально віл

кураторства над соціально-економічні їм відділом, нічого не зробило для

журналу. Довелося І. Белесві як відповідальному редакторові та 1.

Франкові як редакторові белетристики узяти всю вшповідальність по

веденню журналу на себе. їм цілковито належить заслуга віиання часопису.

І. Франко в цей час не має ні сталого помешкання, ні заробітку у

Львові. Коштів, отриманих на ввдання журналу від М. Драгоманова й О.

Кониського, заледве вистачало для покріптя друкарських витрат. ПроМихайин .Л.

оплату редакторської праці чи авторські гонорари просто не йшлося. І.

Франкові дав притулок у своїй родині його добрий знайомий, дру кар

(зецер). організатор товариства складачів "Ognisko", засновник і редактор

польської робітничої газети "Ргаса" Йосип Даншюк (1842-1904). Y цій

газеті І. Франко тідно співробітничав у 1878-1881 роках, публікуючи

багато матеріалів на соціальні теми і беручи участь у редагуванні.

Довідавшись, що молодому жу рналістові ніде жити, він запропонував йому

своє помешкання. Але родина в Данилюка була велика. І. Франко розу мів,

що не може лишатися тут довго. 15 квітня 1881 року після виходу четвертого

числа журналу він виїхав знову в Нагуєвнчі. де залишався до 1883 року.

"Світ" залишився під доглядом І. Белея. Але І. Франко не покинув

його напризволяще. З Нагуєвичів він подавав до жу рналу такий величезний

обсяг матеріалу, що у підсумку , за підрахунками О. І. Дея. "з 352 сторінок

великого формату двадцять одного номера "Світу", виданих протягом

січня 1881 - вересня 1882 рр., понад 200 сторінок, тобто більше 2/3.

займають твори одного Франка"

381

.

ГІраця І. Франка подиву гідна не лише з огляду на її обсяг, але й з

огляду на ті умови, у яких вона відбувалася. Він живе в хоч і в батьковій хаті,

але в родині вітчима її мачухи і мусить займатися фізичною селянською

працею нарівні з усіма іншими членами родини, аби виправдати витраллі на

своє утримання тут. У листах він раз у раз скаржиться своїм адресатам на

важкі умови, у яках він мусить займатися творчістю.

"Поганеньке тут моє життя, небоже, писав він І. Белею в листі від

кінця липня - початку серпня 1882 року, раз у раз робота, котра вбиває

мислі і томить мене так, що годі відтак зібратися з силою до якої-небудь

духової праці. Так і чую. що моя "письменська снага" щезає, що мені

чимраз трудніше приходить що-небудь написати, що чимраз менше речей

мені удається. У мене тут багато позачинаного. а ще більше

позадуму ваного, - та що, ні часу, ні сили кінчити. А тут ще недостача хоч

скільки-небудь оживляючого товариства, недостача всього, що будить у

чоловіці думки і дає які-небудь враження, одностайне, вправді худоб'яче

жпття. А паче всього цілковита безнадійність на те. що воно б могло бути

як-небудь інакше"

382

. Незважаючи на такі умови, І. Франко упродовж

усього видання журналу залишався ного провідним співробітником.

Найкращу загальну .характеристику журналу "Світ" дав той же І.

Франко. "Дуже цікаво порівняти його фізіономію з "Громадським другом".

писав він в 1901 році. Зміст "Світу" був більше соціалістичний, ніж зміст

"Громадського друга", але тон був уміркованнй і спокійний - і часопис

уникав конфіскати, що тоді грозила на кождім кроці"

38

'. Цей новий тон так

581

Дей О.І. Українська революційно-демократична журналістика. - К.. 1959. - С. 370.

лФранко І._Я. До І. М. Белея від кінця липня - початку серпня 1882 р. //Франко

І . Я . Зібр. творів: У 50 т. - К.. 1986. - 1. 48. - С. 316 - 317.

383

Франко І.Я. З остатніх десятиліть XIX віку // Франко І.Я. Зібр. творів: У 50

т. - К.. 1984. -Т. 41. -С. 488.Історія української журналістики XIX століття

само з'явився не без причини: редактори були навчені ііркнм досвідом

попередніх радикальних видань, ставили та мету будь-що зберегти свій

журнал. і їхі вдалося це зробити. Новий тон став хіожншпм за відсулності

М ГІавлика який залишався на ехііграції упродовж усьої о часу ваціищц

журналу. рСвіт" практично не викривав церкву як класового ворога

трудящих, не ображав священиків, а якщо й торкався релігійної тематики

то робив це в академічному дусі. ІДе відразу позначилося на його |

становищі: і передплатників він хіав удесятеро більше, ніж "Громадський

друг", і видавався довше, і справді не зазнав конфіскацій

В ісгорії щ.ого журналу трапився не бачений раніше випадок. Y квітні