1 Ще одна програмова думка, висловлена і. Нечуєм. Пасувала до

програми у країнського часопису . Бездержавність українського народу не є

перешкодою для створення ним своєї літератури і культури. У світі багато

народів, що перебу вають у такому ж політичному становищі: поляки, чехи,

серби. Але вони мають свої літерату ри. Маємо й матимемо її й ми. заявив

І. Нечуй. Уже в Галичині створені умови значно кращі, ніж у Росії, для

розвитку української духовності.

І Іраця І. Нечуя вщент зруйнувала концепцію О. ІІппіна. неспростовно

довела штучність і неприродність ідеї вигаданого провінціалізму й

алеІсторія української журналістики XIX століття

відсталості української літератури. О. Пнпін мовчав і не відповідав

опонентам. А дискусія, так необачно розпочата ним. не закінчилася в

У країні, а призвела до посилення роботи українского духу над

виробленням ідеології української державності, яка мусить слідувати за

культурним відродженням народу

2

.

Поруч з розвитком програмової публіцистики газета пильно стежила

за сучасним політичним життям. Жодна істотна подія не пройшла повз

увагу її новннкарів. "Діло" висвітлило створення у Львові 5 жовтня 1890

року Русько-Української радикальної партії (РУРП), опублікувавши 6

жовтня її програму, підписану С. Даниловичем. Є. Левицькнм, М.

Паатпком, І. Франком, Р. Лросевичем. Програма ставила завдання зміну

способу виробництва на засадах наукового соціалізму, колективної

організації праці й колективної власності на засоби виробництва. У статті

"Про програму радикалів" (8. 10 1890) газета висловила свою позицію

щодо неї, зокрема наголосила на приорітетності для українців національної

ідеї', на неможливості застосувати до галицької дійсності теорій, що

виросли на європейському грунті. А в підсумковій статті "Наша ситуація"

(З, 5. 6, 24. 12 1890). що завершала рік. "Діло" відкрито закликало читачів

"не йти за ложннми пророками".

Так само старанно часопис висвітлив і проголошення "Нової ери",

опублікувавши 15 лиспотада на першій сторінці виступ Ю. Романчука в

крайовиму сеймі з викладом її засад. "Діло" стежило за розвитком подій у

статтях "Послідні події в галицькім соймі і в руськім клубі" (19. 11), "Руські

посли соймові у клубі і в соймі" (20. 11). які полягали в тому, що позиція

лідера дістала схвалення у виступах інших послів. *У передовій статті

"Програма Романчука" (23. 11) "Діло" заявило про свою підтримку акції і

закликаю до цього своїх читачів. Після цього газета надрукувала добірку

листів, які стали надходити до газети "Письма признання послові

Романчукові і його товаришам-одномишленникам" (23. 11; 4, 5, 13. 12

1890). Симпатична теорія наштовхнулася, однак, на опір поляків при

запровадженні в практику. Відстежуючи події в крайовому сеймі, газета

вчасно сповістила й про провал політики "Нової ери" і відмову від неї

провідних українських діячів.

"Діло" широко висвітлило й зародження нового політичного

об'єднання Української національно-демократичної партії на з'їзді і грудні

1899 року, де була вироблена нова спільна платформа для Народної Ради і

правого крила РУРП. До обраного на з'їзді Народного комітету увійшли

Ю. Романчук. О. Борковсышй, В. Нагорний, Е. Озаркевич, І. Белей, О.

Стефанович. О. Темницький, М. Грушевський, Е. Левицький, К.

Левицький. В. Охримович, Д. Савчак, І. Франко, про що газета повідомила

в редакційній статті "Народний з'їзд" (15. 12 1899).

" Дпв. Докладніше про цю дискусію у пр.: Мнханлнн Ігор. Навколо Омеляна

Огоновського (Дискусія в критиці з приводу "Історії літератури руської") //

Українське літературознавство. - Львів. 1996. - Вип. 63. - С. З - 21.

опоМихайин .Л.

Систематично повідомляло "Діло" про міжнародні події та вміщу вало

аналітичні матеріалі. які орієнтувати в процесах світової політики. Про

ґрунтовність цього напрямку роботи свідчить стаття "З соціал-

демокраитчної партії Німеччини" (7. 21. 27. 28. 08: 11. 15. 22. 24. 29. ЗО. 09:

2.5.9.13.24.26.10 1899).

До числа найважливішого тематичного напрямку "Діла" увійшла у

цей час економічна тема. Тут газета вдавалася не тільки до констатації

тяжкого становища селянства "Письма із села в справах економічних" (6.

12. 31. 03 1890). "Гадки про економічний бит народу " (26. 27. 05 1892).

Редакція віддавала перевагу висвітленню тих процесів, що допомагали

сеіянству підвестися з нужди, зміцнітнся: "Меліорація, парцеляція і кредит

селянський" (13. 17. 20. 04 1892). "Загальні збори членів товариства

"Дністер" (21. 04 1894), "Австрійська реформа податкова" (18-22. 11 1896).

Наслідком скорочення площі селянських господарств стала трудова

еміграція, що почалася наприкінці 1880-х років. Родннн виїздили як на

Захід, в Америку. так і на Схід, у Росію. Відтоді "Діло" постійно приділяло

увагу переселенцям. Польська й німецька преса намагалися пов'язали пі

процеси з російською агітацією серед ру синів. Але автори "Діла" розкріпи

справжні причини еміграційного руху, які полягали в убожестві

господарств, економічній безправності селян. Про це йшлося в статтях "В

справі еміграції селян до Росії" (5-31. 10: 2-18. 11: 1. 7. 12 1892). "Може, отеє

причини еміграції?" (25. 11 1892) та ін.

Традиційною увагою часопису була огорнута тема шкільницгва. Тут

бу ло багато проблем. Із ЗО державних гімназій Східної Галичини лише 2 були

українськими. В інших українці могли розраховувати лише на українські

паралелі. Законопроект, що до кожного скликання крайового сейму вносили

українські поети про обов'язкове вивчення в середніх школах двох мов:

української й польської. - наштовхувався на шалений опір польської

більшості. Зміна до закону про мови вже бу ла одного разу ухвалена крайовим

сеймом, але вона не викону валася на практиці, що через десяль років з сумом

сконстатувала газета в статті "По десяти роках" (3. 01 1896). Освітні проблеми

жваво обговорювалися в статтях "Відозва Руського Товариства Педагогіч­

ного" (29. 03 1889); "Шкільництво галицьке в бюджеті державнім на 1894 рік"

(16. 03 1894). "Петиції галицьких вчителів народних в раді державній" (21. 03