Глава 8. Бюджетна система україни

235

ства і різними соціальним групами населення на території України, а також між територіями всередині республіки.

Як незалежна держава Україна склала перший проект дер­жавного бюджету тільки на 1992 р. Через нього перерозподі­лялося понад 60% національного доходу і 70% фінансових ре­сурсів держави. Його було зведено з дефіцитом менше ніж 3% доходів. Із 1991 р. також почалося формування власної бюджет­ної системи країни, розробка бюджетних процедур, створення власного бюджетного законодавства. Зокрема, того року було прийнято ЗУ «Про бюджету систему України», який став базо­вим актом у сфері регулювання бюджетних відносин, до прий­няття у 2001 р. Бюджетного кодексу України.

Згідно з Бюджетним кодексом України, бюджетна систе­ма України — це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Складовими бюджетної системи є її структура, принципи по­будови та організація функціонування. Структуру бюджетної системи визначає бюджетний устрій, який ґрунтується на адмі­ністративно-державному устрої України. Зрозуміло, що у феде­ративній, конфедеративній та унітарній державах бюджетний устрій різниться.

Якщо бюджетний устрій унітарної держави має два рівні — централі)ііий бюджет та місцеві бюджети, то бюджетний устрій федеративних держав характеризується триланковою бюджет­ною системою — федеральний (державний), бюджети суб'єктів федерації, місцеві (муніципальні) бюджети. При цьому федера­тивним бюджетним системам притаманний високий ступінь са­мостійності територіальних бюджетів при дотриманні єдності загальнодержавних інтересів та принципів¹.

¹ 'Гак, у ФРІ І бюджетне законодавство побудоване за головним прин­ципом, викладеним у <т. 10!) Основного Закону. Він полягає у тому, що фе­дерація та землі < незалежними її автономними у вирішенні фінансових пи­тань. Хоч така незалежність, можливо, дещо суперечить погребам в уніфікації й узгодженості бюджетного права, цеп принцип розглядають як такий, що цілком відповідає конституційному захисту земельного самоврядування.

Згідно зі ст. 10 Бюджетного кодексу Російської Федерації, до бюджетної системи Російської Федерації входить гри групи бюджетів: федеральний бю­джет та бюджети державних позабюджетних фонді і), бюджети суб'єктів РФ і

І Іа сьогодні іі чинному законодавстві відсутнє легальне ви­значення бюджетного устрою, як це було н ЗУ «Про бюджетну систему України» (що був чинний до прийняття Бюджетного кодексу), і де бюджетний устрій розглядали як організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структури, зв'язку між її окремими лапками (ст. 3). Фактично, бюджетний устрій України це визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повнова­ження органів законодавчої й виконавчої влади у сфері бюджету.

Оскільки Україна є унітарною державою, в якій, згідно зі ст. 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самовряду­вання, бюджетна система країни є дворівневою і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс України, враховуючи норми чинного за­конодавства, передусім Конституції та ЗУ «Про місцеве само­врядування в Україні», розмежовує поняття «місцевий бюджет» га "бюджет місцевого самоврядування». Районні й обласні ради г органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Відповідно, бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети ге­рц юріллі.ішч громад сіл, селищ, мит та їх об'єднань. Місцевими бшдшсіпами визнають бюджет Автономної Республіки Крим, ооласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюдже-і п миненою самоврядування.

( укупінсі і, усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним (консолідованим) бюджетом України. Гіоіо використовують для аналізу та прогнозування економічного й соціального розвитку держави. Зведений бюджет України охоплює показники Державного бюджету України, зве­деного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бю­джетів областей і міст Києва та Севастополя, загалом — 28 су­б'єктів. Зведений бюджет не затверджує Верховна Рада України, оскільки до нього входять показники бюджетів, кожен із яких затверджує уповноважений нате представницький орган. При­значення зведеного бюджету полягає в тому, щоб на підставі зве­дених показників доходів та видатків, які отримує вся бюджетна

ііішіім-іп територіальних державних позабюджетних фондів; місцеві бюдже-іп, у і ч іікіджети муніципальних районів, бюджети міських округів, бюдже-і п ті%■ і рПііпьоміських муніципальних утворень міст федерального значення Мис і,ви 1.1 ( анкт-Петербурга і бюджети міських та сільських поселень.

236

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГЛІМ 8. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

237

система країни, здійснити аналіз і визначити засади держав ного регулювання економічного і соціального розвитку У краї ни¹. Через зведений бюджет здійснюється перерозподіл ВВІ І країни. Наприклад, Декларація цілей та завдань бюджету па 2009 рік (Бюджетна декларація), схвалена постановою Кабміну від 05.03.2008 р. № 160, серед шляхів забезпечення збалансова­ності та стійкості бюджетної системи закріпила необхідність збереження частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет па рівні, що не перевищує 32%.

Бюджети нижчого рівня також можуть бути зведеними. Зокрема, до них належать зведені бюджети Автономної Республіки Крим, об­ластей, районів, міст із районним поділом. Вони охоплюють показни­ки нижчих за рангом бюджетні. Так, зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Республіки, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області охоплює показники обласного бюдже­ту, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. До зведеного бюджету міста з районним поді­лом зараховують показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району в місті адміністра­тивно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, се­лищ та сіл. Як і зведений бюджет України, названі зведені бюджети не затверджують, а використовують для аналізу й визначення засад регулювання соціальпо-екопомічпого розвитку окремих територіаль­них утворень.

Бюджетний кодекс визначає основні принципи бюджетної

системи (ст. 7) та запроваджує систему єдиних процедур — ухва­лення рішень учасниками бюджетного процесу на засадах єдиної загальнодержавної бюджетної політики. Забезпечуючи еконо­мічну безпеку держави, ці принципи базуються на відповідності бюджетної політики національним інтересам².

' Наприклад, постанова Кабінету Міністрів від 10.10.2007 р. № 1216 схвалила Прогноз показників зведеного бюджету України ,ча основними вида­ми доходів, видатків і фінансування на 2009 2011 рр., який визначив основні напрями змін у тгодатково-бюджетній політиці в середиьостроковій перспек­тиві, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

² Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / за ред. О. В. Тур-чипова і Ц. Г. Огпя. — К.: Парламентське вид-во, 2002.— С. 67.

Ііюджетпа система ґрунтується па принципах єдності, зба­лансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефектив­ності, субепдіарності, цільового використаним бюджетних кош­тів, справедливості й неупередженості, публічності та прозорості, відповідальності учасників бюджетного процесу.

Принцип єдності бюджетної системи є одним із визна­чальних принципів унітарного бюджетного устрою країни, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою си­стемою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бю­джетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Єдність бюджетної системи виявляється у взаємодії бюдже­ті в усіх рівнів з питань формування дохідної бази. Взаємодія відбувається шляхом розподілу між бюджетами регулюючих до­хідних джерел, утворення і часткового перерозподілу цільових фондів. Єдність бюджетної системи дає змогу уряду держави провадити єдину фінансову та податкову політику. У свою чер­гу, казначейська форма виконання бюджету, яка є основною для бюджетної системи України, базується па принципі роботи єди­ного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок: це система бюджетних рахунків органів Державного казначей­ства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі державного бюджету та надходження з інших джерел, установлених законодавством України. Із цих коштів органи Дер­жавного казначейства здійснюють платежі безпосередньо на ко­ристь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. За­значені рахунки діють у єдиному режимі, створюючи загально­державну інформаційно-обчислювальну систему єдиного каз­начейського рахунка, яка обліковує всі здійснювані на ньому операції.

Місцеві бюджети виконуються через Державне казначейство, відповідно, на них також поширюється правило єдності каси.

Суть принципу збалансованості бюджетної системи по­лягає в тому, що повноваження на здійснення витрат мають від­повідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний період, тобто плановані на майбутній бюджетний період видатки бю­джету будь-якого рівня мають бути підтверджені реальними дохо­дами. Цей принцип базується па нормах Конституції України,

238

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО