158 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

лю. Зустрічна перевірка (зустрічна звірка) — метод докумен­тального підтвердження на підприємстві, в установі чи органі­зації, що мали договірні взаємовідносини з об'єктом контролю, на прохання контрольного чи правоохоронного органу. Переві­ряють вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, здійснюваних між ними, і з'ясовують їх реальність (повноту відображення в обліку об'єкта контролю).

Обстеження — один із методів фінансового контролю, а са­ме ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової робо­ти, у процесі якого виявляють її позитивні й негативні аспекти. Обстеженню притаманне використання прийомів зіставлення фактичного стану справ із нормативним.

Спостереження — метод фінансового контролю, що перед­бачає загальне ознайомлення з фінансовою чи господарською діяльністю об'єкта контролю з метою отримання інформації, не­обхідної для оцінки його стану. Належить до попереджувальних заходів контролю, оскільки за його результатами не вживають заходів впливу до об'єктів контролю.

Нагляд — особливий метод фінансового контролю, який по­лягає у спостереженні за дотриманням об'єктом контролю вста­новлених чинними нормативно-правовими актами правил і нор­мативів та у відповідних контрольних діях. Його застосовують державні органи й органи місцевого самоврядування. Особли­вий вид нагляду — банківський нагляд, специфічною формою якого є інспектування, що під ним розуміють виїзну (інспекцій­ну) перевірку.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, об­ліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансо­во-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і від­повідності чинному законодавству та встановленим нормати­вам. За результатами перевірки складають аудиторський висно­вок — офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який містить висновок щодо достовірності звітності, повноти й відповідності фінансово-гос­подарської діяльності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку.

Моніторинг — метод фінансового контролю, що передбачає постійне ознайомлення із загальним етапом фінансово-госпо­дарської діяльності об'єкта контролю, виконання ним управлін-

ців 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 159

сііК'ііх рішень. Основною його метою с виявлення ознак, які мо­жуть свідчити про наявність фінансових чи інших порушень, та ;іііс|)пення на це уваги об'єкта контролю, аби запобігти порушен­ням у будь-якій формі.

Використання всієї сукупності видів, форм і методін контро­лю має надзвичайно велике значення для ефективного функціо­нування системи фінансового контролю загалом. Так, це є важ­ливим для запобігання втраті контролю за діяльністю певних секторів економіки та утворенню неконтрольованих сегментів у фінансовій сфері, а також для попередження паралелізму й дуб­лювання при здійсненні контролю.

Ревізії й перевірки також можна класифікувати за різними критеріями. Так, залежно від ступеня охоплення підконтроль­ного об'єкта можна виокремити комплексні ревізії (перевір­ки), яким підлягають усі аспекти діяльності підконтрольного об'єкта, та тематичні, що зосереджуються лише на окремих аспектах діяльності.

Залежно від ступеня охоплення об'єктів фінансовим кон­тролем розрізняють повні й часткові, суцільні та вибіркові ревізії. Повна ревізія характеризується загальним глибоким вивченням фінансової діяльності організації, якнайширшим застосуванням різних методів контролю. Часткову ревізію здійснюють із пев­ного переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямами фінансової діяльності. Суцільна ревізія передбачає вивчення всіх первинних документів і записів у фор­мах аналітичного та синтетичного обліку. Такому контролю під­лягають найвідповідальніші операції установи. При вибіркових ревізіях перевіряють або всі документи певних періодів протя­гом року, або частину документів, але за весь звітний період.

Залежно від джерел інформації та методики виконання контрольних дій ревізії (перевірки) поділяють на документальні й фактичні. Такий поділ є певною мірою умовним, адже в основу його розмежування покладено лише різні джерела даних, що їх використовують при контролі. Так, джерелами інформації для документального контролю є первинні документи, бухгалтер­ська, статистична звітність, нормативна й інша документація. Фактичний контроль ґрунтується на вивченні фактич ного іїла-ну об'єктів, що перевіряються, за даними їх перевірки м натураль­ному вираженні, а тому він не може бути всеохопним з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.

160 Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Залежно від місця проведення ревізії та перевірки поділя ють на виїзні й невиїзні. Залежно від часу проведення — на пла­нові виїзні та позапланові виїзні перевірки.

Плановою виїзною ревізією вважають ревізію в підконтро­льних установах, передбачену в плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби. її проводять за місцезнаходжен­ням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, який перевіряють. Планова виїзна ревізія здій­снюється за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням ке­рівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше ніж раз на календарний рік.

Плановою виїзною перевіркою називають перевірку плат­ника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нараху­вання та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачену в плані роботи органу державної податкової служби. її проводять за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, який перевіря­ють. Планову виїзну перевірку здійснюють за сукупними показ­никами фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу держав­ної податкової служби не частіше ніж раз на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтроль­них установ або перевірки платника податків надається лише в тому разі, коли їм (йому) не пізніше ніж за 10 днів до дня прове­дення зазначеної ревізії (перевірки) надіслано письмове пові­домлення із зазначенням дати початку та закінчення її.

У свою чергу, позаплановою виїзною ревізією вважають ревізію, не передбачену в планах роботи органу державної кон­трольно-ревізійної служби. її проводять за встановлених зако­нодавством обставин. До таких підстав ЗУ «Про державну кон­трольно-ревізійну службу в Україні» (ст. 11), зокрема, зараховує:

• підконтрольною установою у встановленому порядку по­дано скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час прове­дення планової чи позапланової виїзної ревізії. У скарзі містить­ся вимога про повне або часткове скасування результатів відпо­відної ревізії;

• у разі виникнення потреби перевірити відомості, отрима­ні від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною уста-

ГЛМІ 5, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 161_

ноною, якщо остання не надасть пояснень та їх документальних Підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу держав­ної контрольно-ревізійної служби протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту;

реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи; у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, ор­ганів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку дотримання яких відне­сено законом до компетенції органів державної контрольно-ре­візійної служби;

— у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю виснов­ків вищого за рангом органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених підпорядко­ваним органом державної контрольно-ревізійної служби, та ви­явив їх невідповідність вимогам законів. Позапланову виїзну ревізію в цьому разі може ініціювати вищий за рангом орган дер­жавної контрольно-ревізійної служби лише тоді, коли стосов­но посадових або службових осіб підпорядкованого органу дер­жавної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову чи позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної уста­нови, розпочато службове розслідування або порушено кримі­нальну справу.

Позапланову виїзну ревізію можна здійснювати лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланову ревізію підконтрольної установи не дозволено проводити частіше ніж раз на квартал. Орган державної кон­трольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює позапланову виїзну ревізію, подає до суду письмове обґрунту­вання підстав такої ревізії й дати її початку і закінчення, доку­менти, які відповідно до закону свідчать про виникнення під­став для такої ревізії, а також на вимогу суду — інші відомості. Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в устано­вах банків, інших фінансово-кредитних установах може прий­мати лише суд.

11 -219