Глава 24. Правове регулювання грошового обігу...

657

зань тощо. Всі операції з перерахування на гривню у безготівковому обігу було здійснено першого ж дня реформи.

Проведення грошової реформи базувалося на принципах цілко­витої прозорості і неконфіскаційності. Крім того, відбулася стабілі­зація курсу гривні до іноземних валют. Зокрема, у період реформи та перші 20 днів після неї курс гривні до долара США зберігався на од­ному рівні — 176 гривень за 100 доларів США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи до кінця 1996 р. Реальний курс гривні до долара США незначно зростав.

У результаті проведення в Україні грошової реформи вда­лося поліпшити стан фінансово-грошової системи¹. Відбулося зниження темпів зростання готівки в обігу, знизилася її питома маса (із 45% на 01.08.1996 р. до 43% на 01.01.1997 р.). Прискоре­ними темпами зростали вклади й депозити населення у комер­ційних банках (з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів збіль­шилися на 101 мли гривень (15%) і досягли 785 млн гривень). Реформа сприяла активнішому надходженню платежів від насе­лення за комунальні та інші послуги, збільшенню реалізації то­варів.

У свою чергу, створена загальноєвропейська грошова система, яка базується на євро, стала результатом консолідованого волевияв­лення країн—учасниць Європейських Співтовариств.

Євро (Еиго, ЕІШ) — єдина валюта держав—членів ЄС, яка стала законним засобом платежу з 01.01.1999 р. 1 євро =100 євроцентів. Сім країн Європи — Австрія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, ФРН та Франція — вирішили відмовитися від своїх національних валют та перейти на євро з 01.01.1999 р. Перший етап передбачав обіг євро в системі міжбанківського сегмента, потім, із середини 2002 р., національні валюти мали замінити в усіх розрахунках. З 01.03.2002 р. готівковий і безготівковий євро замінив національні валюти ряду країн ЄС, а саме: бельгійські франки, німецькі марки, грецькі драхми, іспанські пезети, французькі франки, ірландські фунти, італійські лі­ри, люксембурзькі франки, голландські гульдени, австрійські шилін­ги, португальські ескудо, фінські марки, словенські толари (останні з 01.01.2007 р.).

Відповідно до встановленої Договором про Європейський Союз компетенції Європейський центральний банк відповідає за грошову емісію й за управління Європейською системою центральних банків.

¹ Алісов Є. О. Теоретичні проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні / Є. О. Алісов. - Харків : ФОЛІО, 2004. - С. 78.

§ 2. Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні

Правові засади організації та функціонування платіжних си­стем в Україні, відносини у сфері переказу грошей регулюють Конституція України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ ко­штів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІП (зі змінами), «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІУ (зі змінами), «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІИ (зі змінами), «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-ГУ (зі змінами), інші нормативно-правові акти, в тому числі нормативно-правові акти Нацбанку, а також Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, Уніфіковані правила з інкасо, Уніфіковані правила за договірними гарантія­ми Міжнародної торгової палати та інші міжнародно-правові акти з питань переказу грошей.

Чільне місце серед правових джерел, що визначають принци­пи організації платіжних систем, посідають Ключові принципи для системнозначущих платіжних систем. Ключові принци­пи є міжнародними стандартами, запровадженими з мстою уні­фікації правил, що діють стосовно системнозначущих платіжних систем, та вдосконалення міжбанківських розрахунків. Були розроблені під егідою Комітету з платіжних та розрахункових систем центральних банків країн «Групи десяти», який у травні 1998 р. створив робочу групу з принципів та практичних аспектів платіжних систем, метою якої і стала розробка ключових прин­ципів. До останніх належать, наприклад, такі позиції: система повинна мати добре відпрацьовану правову базу в усіх відповід­них юрисдикціях; правила та процедури системи мають давати учасникам чітке уявлення про вплив системи на кожен із фінан­сових ризиків, які вони несуть унаслідок участі в системі; систе­ма повинна забезпечувати високий ступінь безпеки й операцій­ної надійності та передбачати запасні процедури для своєчасного завершення обробки даних за день, тощо.

Платіжна система становить основну інфраструктуру сучасної ринкової економіки. Саме її ефективність і стабільність с інструмен­тами безперебійного функціонування економічної системи країни, в тому числі грошових та фінансових ринків. І Ілатіжна система є важе­лем ефективного управління економікою, зокрема щодо втілення мо­нетарної політики, яку провадить центральний банк або уряд. У разі

42-219