582 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

цінних паперів із метою зниження вартості запозичень на внут­рішньому ринку капіталу та зменшення ризиків державного бор­гу загалом.

Для виникнення конкретних фінансових правовідносин по­трібен індивідуальний акт, який, по суті, є юридичним фактом виникнення фінансових правовідносин. Підставою для розмі­щення державних цінних паперів є акт уповноваженого органу державної влади.

Облігація державної позики (від лат. оЬ1і§агло — зобов'я­зання) — цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації й емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути влас­никові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій термін та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення¹.

Правове регулювання діяльності щодо державних облігацій, порядку їх випуску та обігу, їх види визначають ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» та у відповідній частині Бюджет­ний кодекс України, Цивільний кодекс України, законодавство про державний борг тощо.

Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбаче­но умовами розміщення облігацій — в іноземній валюті. Продаж облігацій здійснюють, відповідно, у національній або іноземній валюті. Погашати їх можна грошима або майном, відповідно до умов розміщення облігацій.

Державні облігації України поділяють на:

Облігації внутрішніх державних позик України — держав­ні цінні папери, розміщені лише на внутрішньому фондовому ринку, які підтверджують зобов'язання України щодо відшкоду­вання пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з ви­платою доходу, відповідно до умов розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України — облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету в обсягах, перед­бачених на цю мету Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах гран ичного розміру державного боргу.

' Фінансова енциклопедія. С. 272—273.

583 Глма 22. Правовідносини у сфері публічного кредиту...

Головним реквізитом цього виду облігацій с зазначення пе­редбаченого Законом про Держаними бюджет України па иідио підпий рік напряму використаний комині, залучених під розмі іцсішя таких облігацій. Кошти, залучені до Державної <> оюджету України від розміщення цільових облігацій вмутріммпх держав НИХ позик України, використовують тільки па фінансування державних або регіональних програм і проектів, на умовах їх повернення, в обсягах, передбачених па цю мету Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюють відповідно до кредитних договорів, укладених між державою в особі Міністерства фінансів України й отримувачем коштів.

Умови кредитних договорів мають відповідати умовам ви пуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування, погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення ці­льових облігацій внутрішніх державних позик України.

Облігації внутрішньої державної ощадної позики розмі­щують серед фізичних і юридичних осіб—резидентів України на добровільних засадах. їх вільно продають установи уповно­важених банків, і вони є у вільному обігу серед фізичних та юри­дичних осіб—резидентів України. Погашення і виплату доходу за облігаціями здійснюють у валюті України.

Рішення про випуск облігації внутрішньої державної ощад­ної позики ухвалює Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів випускає облігації, стаючи гарантом своєчасного їх по­гашення. Розміщення облігацій здійснюють за номінальною або курсовою вартістю, яку визначає Кабінет Міністрів України, уповноважені банки, що уклали з Міністерством фінансів відпо­відні угоди. Уповноважені банки можуть викупити облігації в Мініністерства фінансів.

Облігації зовнішніх державних позик України — держав­ні боргові цінні папери, розміщені на міжнародних фондових ринках, які підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість із виплатою доходу, відповідно до умов випуску облігацій. Розміщення, об­слуговування та погашення таких облігацій здійснює Міністер­ство фінансів України, яке може залучати для цього банки, інвес­тиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством фінансів України й цими організаціями регулюють відповідні договори.