490 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

під зобов'язання про їх зворотне вивезення; 4) товари, що на­лежать громадянам-нерезидентам та переміщуються транзитом через митну територію України; 5) товари, які належать грома-дянам-резидентам та переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів; 6) товари та транспортні засоби, що належать особам, які користуються на території України ми­тними пільгами відповідно до статей 59—63, 65—67 Митного кодексу України; 7) транспортні засоби в кількості однієї одини­ці за кожною товарною позицією і товари, що ввозяться (переси­лаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами України на користь резидента, в разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні відкрит­тя спадщини (за умови легалізації), тощо.

Також громадяни мають право безперешкодно ввозити осо­бисті речі на митну територію України в режимі тимчасового ввезення за умови їх усного або письмового декларування за ба­жання власника таких речей.

Україна може укладати з державами двосторонні та багато­сторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спе­ціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для су­б'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав. Транспортні за­соби, товари і предмети міжнародних, іноземних організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню на мит­ницях України.

Окремі акти регулюють і ввезення в Україну продуктів хар­чування, визначають перелік предметів, що не належать до осо­бистих речей громадян, установлюють порядок декларування валютних цінностей тощо.

ЗУ «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропус­ку через державний кордон України» в редакції від 12.07.2001 р. № 2659-ІП передбачає запровадження єдиного збору з власни­ків транспортних засобів (як вітчизняних, так і іноземних), що перетинають державний кордон України. Єдиний збір справ­ляють за здійснення у пунктах пропуску через державний кор­дон України відповідно до законодавства України митного кон­тролю при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного й екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспорт­них засобів автомобільними дорогами України та за проїзд авто-

Глава 19. Неподаткові доходи в системі публічних доходів 491

мобільних транспортних засобів із перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та/або габарит ■ них параметрів. Єдиний збір справляють одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит), виду, місткості або загальної маси транспортних засобів за єдиним платіжним доку­ментом. Порядок справляння збору встановлює уряд¹.

Державне мито. Державне мито — це плата за здійснення юридично значущих дій в інтересах юридичних і фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення. Розмір ста­вок державного мита і порядок його нарахування встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93 (зі змінами) (далі — Декрет). Водночас де­які закони вносять зміни до зазначеного Декрету, зокрема до ставок справляння держмита.

Платниками державного мита в Україні є фізичні та юри­дичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органа­ми. Законодавство визначає об'єкти справляння державного мита.

Державне мито справляють:

1. із позовних заяв, заяв із переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення сто­совно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів, скарг на рішення, що набули законної сили, а також за ви­дачу судами копій документів;

2. із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрут­ство, що їх подають до господарських судів, апеляційних і каса­ційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх пере­гляд за нововиявленими обставинами;

3. за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальни­ми конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідче­них документів;

4. за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадин-

¹ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через держанний кордон» від 24.10.2002 р. № 1569 (зі змінами).