128 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Права й обов'язки учасників фінансових відносин спрямо­вані на забезпечення загальнодержавних інтересів. Особливо яскраво це виражено при справлянні податків та обов'язкових зборів, а також при фінансуванні загальнодержавних програм, утриманні бюджетних установ. Водночас спільний зміст фінан­сово-правових норм, пов'язаний із реалізацією публічної фі­нансової діяльності, має різне конкретне втілення, зумовлене розмаїттям фінансових відносин і багатогранністю фінансової системи.

Структура фінансово-правової норми тотожна структурі будь-якої іншої норми права. Фінансово-иравова норма може містити гіпотезу, диспозицію та санкцію, тобто основні елемен­ти ирлиокої норми, хоч далеко не всі фінансові норми є повними за змістом. Однією з особливостей фінаисово-правових норм є їх розгорнутий обсяг (наприклад, порівняно з нормами консти­туційного права).

Гіпотеза визначає умови, за яких можуть виникати передба­чені нормою юридичні права й обов'язки учасників фінансових відносин у галузі фінансової діяльності (зазвичай, юридичний факт). Такі умови повинні мати конкретне вираження.

Диспозиція є основою норми й містить саме правило пове­ дінки учасників фінансових відносин за передбачених гіпоте­ зою фактичних обставин. Диспозиція виражена у безумовно ви­ значеній формі і, як правило, є достатньо обтяженою за змістом. Диспозиція може стосуватися не лише прав та обов'язків, а й об'єкта відносин, їх суб'єктів, документів, що оформлюють від- нос і, та інших сторін регульованих відносин. Однак у будь- якому разі норма пов'язує правове значення видів об'єктів, суб'єктів тощо із правами й обов'язками сторін—учасників пра­ вовідносини.

Санкція фінансово-правової норми містить указівки на не­вигідні для її порушника наслідки. Саме в санкції втілено ім­перативний характер приписів у сфері публічної фінансової діяльності. За порушення встановлених умов законодавство пе­редбачає можливість ужиття фінансових, адміністративних, ди­сциплінарних та кримінальних заходів. Точиться тривала нау­кова дискусія щодо наявності фінансової відповідальності (не передбаченої Конституцією України). При цьому необхідно бра­ти до уваги, що фінансові санкції у вигляді штрафів, пені або припинення бюджетного фінансування є обов'язковим наслід-

Глава 4. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини 129

ком порушення встановлених фінансовою нормою правил пове­дінки. Санкціям фінансово-правових норм властивий ряд ознак.

Зокрема, оскільки санкції є одним із видів державного при­мусу, вони об'єктивно втілюються у нормах фінансового законо­давства; застосовуються спеціально уповноваженими органами; їм притаманна імперативність і майновий характер. Мета їх — забезпечення суспільних та державних фінансових інтересів, відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових надходжень, дотримання фінансової дисцип­ліни.

Санкції фінансово-правових норм за своєю сутністю є еко-номічно-юридичними (майновими), бо невигідність, небажа­ність передбачуваних ними заходів полягає у зменшенні майно­вої сфери правопорушника через його грошові фонди й засоби. Ці заходи покликані виливати на економічний стан платників, вони призводять до зменшення сум, що залишаються у їх розпо­рядженні, скорочують відрахування до фонду економічного роз­витку тощо.

Розглядаючи санкції фінансово-правових норм у повному обсязі, в їх функціях можна виділити таку особливість, як поєд­нання правовідновлювального і штрафного (карного) характе­рів. Завдяки реалізації санкцій відновлюється порушена фінан­сова дисципліна, в тому числі порядок нарахування та сплати податків. Отже, санкції дають змогу відшкодувати збитки, завда­ні правопорушенням, та відновити становище, що існувало до його вчинення. Оптимальною є ситуація, коли застосовують­ся санкції, що водночас виконують компенсаційні та штрафні функції.

Наприклад, фінансова санкція — це штрафний засіб держав­ного примусу, виражений у грошовій формі, що застосовується уповноваженим державним органом до платника податків за вчи­нення податкового правопорушення у порядку, встановленому фінансово-правовими нормами, з метою реалізації суспільних інтересів при забезпеченні грошових надходжень до бюджету.

Фінансові норми є досить різноманітними за своїми якостя­ми й рисами. Це дає змогу класифікувати їх за цілим рядом ознак. Зокрема, залежно від способу впливу на учасників фінан­сових відносин, визначального характеру їх юридичних прав та обов'язків фінансово-правові норми можна поділити натри ви­ди: зобов'язувальні, заборонні й уповноважувальиі. При цьому

9-219