Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть та мета державного регулювання рин­ків фінансових послуг?

2. Що дає підстави розглядати ринки фінансових послуг як об'єкт фінансово-правового регулювання?

3. Які державні регулятори працюють на ринку фінансових послуг в Україні?

4. Дайте характеристику дія./ ості Національного банку

України як державного регулятора па ринку фінансових по­слуг.

5. Що таке банківська діяльність?

6. Які банківські операції можете назвати?

7. Що таке банківська система?

8. Які складові банківської системи України?

9. У чому полягають особливості правового статусу держав­ного банку?

10. Що таке банківський нагляд, яка його мета?

11. Які повноваження має Державна комісія з регулювання рин­ків фінансових послуг в Україні?

12. Які небанківські фінансові установи працюють на ринку державних фінансових послуг? Дайте їх характеристику.

13. У чому полягають суть та завдання фінансового моніто­рингу?

14. Назвіть суб'єктів фінансового моніторингу.

Глава 24

Правове регулювання грошового обігу

Та безготівкових розрахунків

В україні

Саме вольове управління фінансами і виявилося

тією системою, що її світ обрав замість золотих кайданів.

Звільнивши нарешті свої монетарні системи

від золотих ланцюгів, усі країни використовують

тепер гроші, які не конвертуються ні в що,

крім грошей інших країн, причому всі ці гроші

виникають практично безплатно —

простим дотиком до клавіші комп'ютера.

її. Бернстайн

§ 1. Грошовий обіг та грошова система України. Грошова реформа

Однією з невід'ємних складових публічної фінансової діяль­ності є діяльність у сфері організації та регулювання грошового обігу в державі, формування грошової системи, визначення пра­вового режиму національної валюти, проведення грошових ре­форм тощо.

Грошовий обіг — це рух грошових коштів у процесі обслу­говування економіки й соціальної сфери життя суспільства. У фаховій літературі грошовий обіг розглядають як сукупність платежів, сукупність рухів грошової форми вартості у вигляді готівки і безготівкових розрахунків у процесі відтворення (ви­робництва, розподілу, обміну і споживання); як обіг законних платіжних засобів (банкнот, розмінної монети), що обслугову­ють потреби економіки; як постійний рух коштів, який охоплює сферу випуску (емісії) грошей НБУ та передачі їх у каси банків, а також подальше переміщення грошей у каси підприємств, уста­нов, організацій, розрахунки з населенням, здійснення ним пла­тежів і внесків зі зворотним рухом до НБУ.

Глава 24. Правове регулювання грошового обігу... 651

Грошовий обіг є частиною грошового обороту (тобто сукуп­ності всіх грошових платежів у державі) й пов'язаний із обслу­говуванням підприємств і організацій, фінансово-кредитних ін­ститутів та населення, де гроші викопують функцію засобу обігу й засобу платежу, тобто відбувається рух готівки.

Загалом грошовий оборот умовно поділяють на гри сектори: гро­шового обігу, фінансовий, кредитний. При цьому сектор грошового обігу характеризується еквівалентним, але безповоротним рухом гро­шей від споживача до виробника. В основі грошового обігу лежить безупинний рух грошей — готівкових і безготівкових. Фінансовий сектор охоплює фінансові відносини, які зумовлюють безповоротний і нееквівалентний характер створення та використання грошових ко­штів. Кредитний сектор відповідає тим економічним відносинам, у яких перерозподіл грошей між суб'єктами господарювання здійсню­ється на нееквівалентній, але поворотній платній основі¹.

Залежно від форми грошей, у якій відбувається грошовий обо­рот, його поділяють на готівковий та безготівковий. Структура гро­шового обороту країв із розвиненою економікою складається при­близно на 75% із безготівкових розрахунків, па 20% із вексельних та бартерних операцій, па 5% із готівкового обігу.

Регулювання грошового обігу належить до однієї з функцій центрального банку. Унаслідок використання грошей суб'єкта­ми господарювання, домашніми господарствами й населенням загалом випущені НБУ фінансові ресурси знову повертаються до центробанку, за винятком тієї частини, що залишається на руках у населення. НБУ регламентує і щороку планує показни­ки обігу грошових коштів: а) загальний обсяг грошової маси; б) загальні обсяги грошового обігу; в) грошові доходи й видатки населення (кількість, структура та ін.); г) обіг грошей через каси банків; ґ) величину і структуру обороту коштів через каси під­приємств, установ, організацій. Для планування і регулювання грошового обігу, яким у НБУ займається Департамент економіч­ного аналізу, досліджень і прогнозування, мають значення ана­ліз і прогнози економічної ситуації в країні.

¹ Зазначені питання порушуються, здебільшого, в економічних працях. Наприклад, див. : Гроші, банки та кредит/ За ред. 15. ./І. Луціва. — Львів : ЛБК НБУ, 1998. — 258 с; Сенчагов В. К. Фипансьі, дспсжпое обращепие и кре­дит / В. К. Сенчагов, А. И. Архипов и др. М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 538 с.

652

Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...