§ 3. Фінансова система України

Вивчення фінансової системи України в сучасних умовах її розвитку, виявлення взаємозалежності та взаємозв'язків між різ­ними її ланками, передусім — бюджетною, є актуальним завдан­ням, оскільки від оптимального та стабільного функціонування фінансової системи країни залежить забезпечення фінансовими ресурсами різних сфер суспільного життя, задоволення інтере­сів суспільства загалом¹. Доведено, що фінансова система, як і інші економічні категорії, об'єктивно необхідна, але стихійно не проявляється. їх вплив на розвиток суспільства можливий лише через правомірні дії людини, місцевої громади, всієї держави². Як економічні категорії фінанси й фінансова система проявля­ються та реалізуються у правовій формі, яка може або забезпе­чувати їм сприятливі умови для функціонування, або гальмува­ти їх³.

Термін і поняття «фінансова система» (ппапсіаі зузїет) поширені в галузі наукових досліджень та застосовуються в юри­дичній, економічній та фінансовій літературі. Водночас, як і багато інших базових термінів, пов'язаних із фінансами (почи­наючи із власне терміна «фінанси»), «фінансова система» не ви­світлена в чинному законодавстві. В науці узагальнене розумін­ня її також відсутнє.

Так, економісти під фінансовою системою розуміють сукуп­ність грошей, фінансових ринків (валютних, грошових, капіталь­них) та фінансових інститутів (приватних і публічних)⁴. Інший

¹ Дослідження суті економічних відносин як усередині, так і поза фі­ нансовою системою країни, її правової природи, правовідносин, що виника­ ють при її функціонуванні, мають не лише теоретичне значення, а й набува­ ють практичної визначеності, оскільки можуть впливати на вдосконалення чинного законодавства, що регулює зазначену сферу життєдіяльності (бю­ джетну, податкову, банківську, валютну тощо).

² Соколова 9. Д. Правовме основи фипансовой системи России/ отв. ред. Е. Ю. Грачена. М.: Юриспруденції, 2006. — С. 3.

^:' Як відомо, суспільство це саморегульована та самоналагоджувана система; можна сказати, що держава це та ж система, що забезпечує само­регуляцію та самоналагоджеппя суспільства, а фінансова система загалом, у т. ч. бюджетна система, забезпечує нормальне функціонування держави. Див.: Горбунова О. Н. Финансовое прано: пскоторьіе вопросьі теории и практики на современном зтапе / О. II. Горбунова // Актуальніше проблемі.! финансового права Республики Беларусь, России, Украйни. — С. 78.

'' Котелкин С. В. Зазнач, праця. — С. 16.

Глава 1. Фінанси та фінансова система

підхід включає до фінансової системи державні фінанси (бю­джет держанії, фонди цільового призначення, державний кре­дит, фінанси державних підприємств), фінанси суб'єктів гос­подарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок (ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок та ринок цінних паперів)¹.

Деякі автори наголошують, що поняття «фінансова систе­ма» застосовується у двох значеннях: як сукупність установ, що ааіімаються грошовими операціями, і як система фінансових відносин. При цьому поняття «система» передбачає наявність зв'язків. Відтак фінансова система — це сукупність різних сфер або ланок фінансових відносин, кожна з яких має особливос­ті щодо формування та використання фондів грошових коштів, різну роль у суспільному відтворенні².

У фінансовій теорії фінансову систему розглядають як су­купність ринків та інших інститутів, що їх використовують для укладення фінансових угод, обміну активами і ризиками. Вона включає в себе ринки акцій, облігацій та інших фінансових ін­струментів, фінансових посередників (таких як банки, страхові компанії), фірми, що пропонують фінансові послуги (напри­клад, фінансово-консультаційні компанії), та органи, які регу­люють діяльність усіх цих установ³. Розуміють під фінансовою системою і сукупність усіх механізмів, за допомогою яких здійс­нюється рух фінансових потоків⁴.

Однак фінансова система є не тільки економічною, а й пра­вовою категорією⁵. Фінансове право саме й сприймає її як таку.

¹ Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія) : навч. посіб. / В. М. Опарін. — К.: КНЕУ, 2002. - С. 26-27.

² Финансьі, денежное обращение и кредит. Зазнач, праця. — С. 41.

³ Боди 3., Мертон Р. К. Зазнач, праця. — С. 38.

⁴ Міжнародні фінанси. Зазнач, праця. — С. 757.

⁵ Наприклад, О. М. Ашмаріна визначає фінансову систему як складний комплекс систем, або «систему систем», що її слід розглядати: 1) обов'язково як наукову категорію у двоєдності, тобто з позицій форми та змісту; 2) фа­ культативно, в розрізі численних можливих класифікацій, а саме як сукуп­ ність органів, що здійснюють фінансову діяльність, як систему методів, за допомогою котрих здійснюється фінансова діяльність, як систему функцій фінансової діяльності, як систему інформаційних джерел (па підставі того, що фінанси є основним інформаційним джерелом при здійсненні інших на­ прямів державної діяльності) та як інші сукупності. Див.: Ашмаршш Е. М.