44 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Заслуговує на увагу думка, що фінансове право як Самостій­на і внутрішньо єдина галузь права не може не охоплювати всієї сфери правового регулювання процесів формування та викори­стання майнових грошових фондів, що відбуваються з метою розподілу та перерозподілу валового продукту й національного доходу. При цьому наукова доктрина, згідно з якою публічні фі­нанси є «монопредметом» фінансового права, а фінанси суб'єк­тів господарювання (корпоративні фінанси) лише частково можна віднести до предмета регулювання, піддається критиці. Зокрема тому, що в реальній фінансовій практиці не лише важ­ко, а й навіть неможливо розмежувати фінанси приватні та фі­нанси публічні, перш за все тому, що публічно-правовий акт (наприклад, нарахування податку) викликає акт приватнопра­вового характеру (розпорядження відповідним фінансовим фон­дом, що є об'єктом оподаткування)¹.

Загалом слід зауважити, що останніми роками справді ви­никло розуміння необхідності доктринального оновлення фі­нансового права, з урахуванням того, що економічні та соціальні умови вимагають розвитку фінансово-правової науки в контексті загальносвітового досвіду. Зазначена позиція прослідковується у роботах фінансистів-юристів Д. В. Вінницького, С. В. Заполь-ського, А. А. Нечай, Н. І. Хімічевої, Г. А. Тосуняна, А. Ю. Віку-ліна та багатьох інших.

Хоча слід розуміти, що сьогодні уже далеко не більшість фі­нансових відносин, які існують у суспільстві, охоплює саме фінансова діяльність держави; не всі вони підпорядковані дер­жавно-владній організації. Фінансові відносини всередині під­приємств, установ, організацій, між громадянами будуються на рівності учасників, на диспозитивності сторін і виходять за ме­жі фінансового права. З іншого боку, не можна і звужувати роль

ємницький, ринковий характер, лише за спільною ознакою об'єкта регулю­вання — фінансових інструментів. У такому разі можна будь-які цивільні відносини, об'єктом яких є, наприклад, гроші або цінні папери, автоматично перевести у предмет регулювання фінансового права (як публічної галузі права, з відповідними інструментарієм та методологією). На наш погляд, та­кий підхід є невиправданим і не відповідає, загалом, міжнародній практиці регулювання фінансових ринків.

¹ Запольский С. В. О субьективном финансовом праве / С. В. Заполь-ский // Актуальньїе проблемн финансового права Республики Беларусь, России, Украинн. — С. 31— 41.

45

Глна 2. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

фінансів. У цьому контексті доцільно навести вислів доктора юридичних наук О. М. Горбунової, яка стверджує, що фінанси пронизують усі сторони суспільного життя. Будь-яке питання управління не може бути вирішено без усунення пов'язаних із ним фінансових проблем¹.

У фаховій літературі підкреслюють, що фінансова діяльність держави - це спеціальна галузь державного управління. Відтак попа с: 1) владною, заснованою на приписах органів державної (публічної) влади; 2) плановою, що здійснюється в рамках точ­но визначеного часу (кварталу, року); 3) координуючою; 4) кон­тролюючою².

Складовими фінансової діяльності держави є такі її види, як емісійна, бюджетна, податкова, видаткова, страхова, кредитна, валютна. Кожна з них, у свою чергу, забезпечується контролю­ванням. Окреслення предмета дослідження фінансового права межами публічних фінансів, визначення їх ролі та функцій до­зволяють запропонувати визначення й самої фінансової діяль­ності.

При цьому з урахуванням розвитку національної науки фі-і іансового права та формування нового його бачення через приз­му нових категорій і понять, зокрема через категорію публічності, у фаховій літературі обґрунтовується позиція щодо запрова­дження такої категорії, як «публічна фінансова діяльність», що об'єднуватиме в собі поширені загальноприйняті категорії «фі­нансова діяльність держави» та «фінансова діяльність органів місцевого самоврядування»³. Таке об'єднання сприятиме уточ­ненню предмета регулювання фінансового права, лаконічності, повноті й точності базового поняття фінансової діяльності, на­вколо якої будується все фінансове право як публічна галузь права.

Публічна фінансова діяльність становить плановану та систематичну діяльність держави й органів місцевого само­врядування у сфері мобілізації, розподілу, перерозподілу й

¹ Горбунова 0. Н. Финансовое право и финапсоїшй мониторинг в со- временной России / О. Н. Горбунона. М.,200.4. 0.7.

² Бельский К. С. Финансовое право / мод рс-д. О. В. Замольского. - С. 24.

³ Наприклад, див.: Музика-Стефаичук О. Л. І Іубліміїа фінансова діяль­ ність і предмет фінансового права/ О. Л. Музика-Отсфамчук// Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового прана: міжпар. наук.-практ. конф., м. Ірпінь, 23-24 лист. 2007 р.: тези дон. - Ірпінь, 2007. С. 56-58.