Глава 15. Податки з юридичних осіб

В Україні оподаткування прибутків юридичних осіб здій­снюється на підставі ЗУ «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон).

Оподаткування податком на прибуток здійснюється за прин­ципом резиденства. Платниками податку є:

з-поміж резидентів¹ — суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й органі­зації, чия діяльність, спрямована на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

з-поміж нерезидентів² — фізичні чи юридичні особи, створе­ні у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують до­ходи з джерел, розташованих в Україні, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згід­но з міжнародними договорами України чи законом.

Юридичні особи, в котрих є філії, відділення й інші відокре­млені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та роз­ташовані на території іншої, ніж такий платник податку, терито­ріальної громади, мають право прийняти рішення про сплату консолідованого податку та сплачувати його до бюджетів те­риторіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням. Для переходу на консолідовану сплату платник має самостій­но до 1 липня року, що передує звітному, повідомити податкові органи за власним місцезнаходженням та місцезнаходженням його філій (відокремлених підрозділів). Таким чином, при спла­ті податку на прибуток виникає таке поняття, як сконсолідова­ний платник».

До платників податку на прибуток належать постійні пред­ставництва нерезидентів, чиї джерела доходів містяться в Украї­ні, а також інші суб'єкти, деталізовані в Законі.

¹ Резиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності У краї ни, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодапстна України і перебувають на її території.

² Нерезиденти— юридичні особи та суб'єкти господарської діял сії,

що не мають статусу юридичної особи (філії, предстаїїініцтна тощо), пні пе­ребувають поза межами України, створені та здійснюють пішо діяльнії ті, нід-повідно до законодавства іншої держачи.

427 426 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

Згідно із Законом, ЗУ «Про Національний банк України», НБУ та його установи (крім госпрозрахункових, що оподаткову­ються у загальному порядку) сплачують до Державного, бюдже­ту України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат за роки, що передують звітному (в разі, коли їх не відшкодовано валовими доходами за ці роки), по закінченні фінансового року. Якщо за підсумками року затверджені видатки НБУ перевищу­ють отримані доходи, дефіцит покривають за рахунок Держав­ного бюджету України. Водночас останніми роками в поточних Законах про Державний бюджет встановлюють чітку суму, що її НБУ має перерахувати до бюджету.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначають шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звіт­ного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань платника податку.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, ви­ключній (морській) економічній зоні, так і поза її межами. За­кон деталізує доходи, включені до валового доходу платника по­датку залежно від виду його діяльності.

Разом із тим Закон містить перелік надходжень, що не вхо­дять до складу валового доходу платника податку. Сюди нале­жать, зокрема, суми податку на додану вартість; кошти, отрима­ні як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку; кошти або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або вна­слідок задоволення претензій (якщо цей платник податку не відніс їх до складу валових витрат або відшкодував за рахунок коштів страхових резервів); суми надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових тілатежів), що повертаються або мають бу­ти повернені платникові податку з бюджетів, якщо такі суми не було включено до складу валових витрат, тощо.

Для забезпечення провадження загальнодержавної соціаль­ної політики з об'єкта оподаткування вилучають також суми до­ходів, накопичених па пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення, а також суми надходжень до інших неприбуткових установ і організацій та інші кошти, визначені законом.