Глава 15. Податки з юридичних осіб

Валові витрати виробництва й обігу — це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематері­альній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що їх такий платник податку придбає (виготов­ляє) для подальшого використання у власній господарській ді­яльності.

Отже, це витрати, пов'язані з власною господарською діяль­ністю платника, в тому числі суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, зокрема витрати з придбання елек­тричної енергії (в тому числі реактивної), з урахуванням об­межень, установлених законодавством; інші витрати, визначені Законом. Разом із тим сплату за фінансовими, адміністративни­ми, господарськими та іншими санкціями платник податків здій­снює за рахунок власного прибутку.

Навалові витрати можна віднести добровільні внески плат­ника, зроблені протягом звітного року до Державного бюдже­ту України або бюджетів місцевого самоврядування, до непри­буткових організацій, а також перераховані юридичним особам, зокрема неприбутковим організаціям—засновникам постійно чинного третейського суду, в розмірі, що перевищує 2%, але не більше 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених Законом.

Законодавство містить вичерпний перелік витрат, які мож­на віднести на валові витрати платника податку, а також витрат, що не підлягають цьому (ст. 5 Закону).

Законодавство передбачає особливий порядок оподаткуван­ня ряду операцій. До операцій особливого виду, що їх здійсню­ють з урахуванням спеціальних правил, установлених Законом, належать:

• товарообмінні (бартерні) операції;

• страхова діяльність;

• операції із розрахунками в іноземній валюті;

• операції з пов'язаними особами;

• операції з продажу основних фондів або нематеріальних активів;

• операції з цінними паперами та дери вати вами;

• спільна діяльність на території України без (■•торспия юри­дичної особи;

• оподаткування дивідендів;

429 428 Модуль з, правове регулювання публічних доходів та видатків

• операції з борговими вимогами та зобов'язаннями;

• оподаткування доходів від виконання довгострокових до­говірних зобов'язань.

До кожної з таких операцій одночасно із загальними прави­лами застосовують положення, що враховують особливості здій­снення вищезазначених операцій. Наприклад, якщо мова йде про пов'язаних осіб, то в розрахунок доходів і витрат заклада­ють звичайні ціни. При продажу основних фондів та нематері­альних активів ураховують необхідність амортизації.

Під амортизацією основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виго­товлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибу­тку платника податку в межах норм амортизаційних відраху­вань, установлених законодавством.

Амортизації підлягають витрати на:

• придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, в тому числі витрати на купівлю племінної худоби та придбання, закладення і виро­щування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

• самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, зокрема витрати на виплату заробітної плати працівникам, зайнятим на виготовленні таких основних фондів;

• проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модерніза­ції й інших видів поліпшення основних фондів;

• капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме — іригація, осушення, збагачення тощо.

Закон установлює порядок визначення і нарахування сум амортизаційних відрахувань платника податку протягом звітно­го періоду. Існує чотири групи основних фондів, і приналеж­ність до певної групи зумовлює особливий порядок проведення обліку балансової вартості та здійснення амортизації. При цьому під терміном «основні фонди» розуміють матеріальні цінності, що їх платник податку призначає для використання у своїй гос­подарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 ка­лендарних днів від дати введення в експлуатацію таких матері­альних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним спрацюванням.

Норми амортизації встановлюють у відсотках балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (по-