567 566 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

рядниками бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачам и бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів. При проведенні відомчого контролю головний розпорядник застосо­вує будь-які методи фінансового контролю та державного ауди­ту, передбачені чинним законодавством для такого учасника бюджетного процесу. Контроль може бути як плановий, так і позаплановий; виїзний (на місцях) та безвиїзний; документаль­ний і фронтальний тощо. Здійснення внутрішнього контролю головним розпорядником бюджетних коштів базується на поло­женнях ст. 26 Бюджетного кодексу, нормативно-правових актах Міністерства фінансів України, Державного казначейства Украї­ни, інших актів, зокрема тих, що визначають статус такого роз­порядника.

Здійснення покладених на головних розпорядників функ­цій проводити внутрішній контроль має велике значення для ефективного управління державними фінансовими ресурсами.

Водночас зазначені функції не завжди виконують на належному рівні. Зокрема, в Постанові Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фі­нансових ресурсів» від 29.11.2006 р. № 1673 (зі змінами) зазначено, що головні розпорядники бюджетних коштів не володіють у повному обсязі інформацією про мережу підпорядкованих установ і, як наслі­док, не контролюють розпорядників коштів нижчого рівня. У резуль­таті мають місце факти безпідставного і необгрунтованого виділення асигнувань одержувачам бюджетних коштів. Було постановлено, що недотримання керівниками центральних і місцевих органів виконав­чої влади, керівниками бюджетних установ фінансового та бюджет­ного законодавства, а також незабезпечення виконання в установле­ні терміни законних вимог органів Державної контрольно-ревізійної служби є підставою для розгляду питання про відповідність таких керівників посаді.

Окрім того, па головних розпорядників бюджетних коштів було покладено завдання забезпечити:

1) ііі/і час складання паспортів бюджетних програм — відпо­відність їх мети й напрямів діяльності соціальпо-економічним пріоритетам, визначеним у стратегічних документах Кабінету Міністрів України; надання при звітуванні про їх виконання ґрунтовного аналізу фактичних показників із поясненням при­чин недовиконання запланованих завдань;

Глш 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ

2. постійне проведення моніторингу виконання завдань і за ходів, визначених у паспортах бюджетних програм, сиримона них на запобігання ризикам їх невиконання (або виконання не н повному обсязі);

3. проведення інвентаризації підпорядкованих установ, вне­сення необхідних змін до Єдиного державного реєстру юридич­них осіб та фізичних осіб—підприємців і подання відомостей до Державного казначейства про розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Налагоджений у бюджетній установі внутрішній фінансо­вий контроль дає її керівництву можливість перевірити стан ви­конання завдань, максимально зменшити ризик помилок і не допускати правопорушень. Фактично запровадження та постій­не функціонування системи внутрішнього контролю є функці­єю керівника бюджетної установи, в реалізації якої мають бути задіяні всі підрозділи, в тому числі фінансово-планові, бухгал­терські, юридичні, кадрові служби.

Разом із тим чинне законодавство визначило механізм пе­редбаченого законом зменшення бюджетних асигнувань розпо­рядникам бюджетних коштів та повернення їх одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету в разі нецільо­вого використання (крім бюджетних коштів, одержаних як суб­венція), допущеного в поточному чи минулих роках. Зазначеі і и й механізм затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджет­них коштів у поточному чи минулих роках» від 13.04.2006 р. № 492 (зі змінами).

У Бюджетному кодексі у ст. 116 закріплено поняття бюджет­ного правопорушення. Бюджетним правопорушенням визна­ють недотримання учасником бюджетного процесу встанов­леного чинним законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звіту про його виконання. Зрозуміло, що з боку розпорядників бю­джетних коштів порушення бюджетної дисципліни можуть бути допущені як на стадії виконання бюджету, так і па стадії скла­дання проекту бюджету (зокрема, шляхом відображення непра­вомірних даних у бюджетних запитах).

У межах установлених повноважень Мінфін України, Міні­стерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінан-