Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи загальної психології Лекції.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
13.34 Mб
Скачать

Модуль і. Лекція 1. Предмет, стан і структура психології

Божевільний жаліється, що люди не знають його, мудрець жаліється, що не знає людей

Конфуцій

О

С О

Б

Л

И

В

О

С

Т

І

П

С

И

Х

Л

О

Г

І

Ї

Це наука про саме складне, що поки відоме людству

У психології людина одноча сно є і суб'єктом, і об'єктом пізнання, оскільки свою свідомість людина досліджує за її ж допомогою

Її практичні наслідки унікальні - вони не тільки в кількісному відношенні вагоміші за результати інших наук, але й якісно інші: оскільки пізнати щось - це означає оволодіти ними і навчитися керувати, а керування своїми психічними станами, процесами, функціями та здібностями - важке завдання. До того ж, пізнаючи себе, людина тим самим змінє себе

Перспективність психології та її досліджень витікає з постійно зростаючих ролі та значень людей, їх психіки і свідомості

Єдиної психології не існує, а є різні напрямки, підходи, наукові школи. Вони отримують свою специфіку через виокремлення центральної категорії, за допомогою якої пояснюються основні прояви психіки

Унікальність психологічної науки полягає в тому, що вона одночасно є і природничою, і гуманітарною

Психологічний факт залежить від його інтерпретації дослідником

Психологія - це наука про психіку і закономірності її прояву та розвитку. Психологію можна розглядати як науку і як навчальний предмет. Психологія як наука має своїм завданням вивчення і наукове пояснення психічних явищ. Психологія має на меті розкрити закономірності, які лежать в основі прояву, формування та розвитку психічних явищ. Знання закономірностей психіки необхідне для керівництва її проявами, зокрема для оптимальної організації діяльності людини, для правильної постановки процесу навчання та виховання підростаючого покоління. Виділення цілей психології можна робити двома способами:

1) в більш загальному і широкому розумінні:

а) наукова ціль - відкрити та зрозуміти наукові закони, яким підпорядковується поведінка і психіка;

б)практична ціль - застосування відкритих законів у реальному житті;

2) в більш конкретному та вузькому розумінні:

а) опис - описувати предмет психології;

б)розуміння - розуміти та пояснювати психіку і поведінку; віпередбачення - передбачати та пояснювати майбутню поведінку і психічні явища;

г) контроль - контролювати (змінювати) поведінку і психічні реакції.

Психіка складається з: психічних процесів, психологічних властивостей та психічних станів.

Психічними процесами називають окремі форми або види психічної діяльності. В психології розрізняють пізнавальні процеси (спрямовані на пізнання людиною оточуючого світу). Це відчуття окремих властивостей предметів (різний колір, різні звуки, смакові та нюхові відчуття), сприймання (предметів, речей в сукупності їх властивостей), пам'ять, мислення, уява. Розрізняються ще й емоційні процеси (емоції і почуття), вольові процеси і дії.

Психологічними властивостями називають найбільш суттєві та найбільш стійкі психічні особливості людини (її потреби, інтереси, здібності, темперамент, характер).

Крім психічних процесів і властивостей особистості, виділяють ще й психічні стани - це особлива характеристика психічної діяльності людини за деякий проміжок часу. Психічні стани викликаються зовнішньою ситуацією, самопочуттям людини, її індивідуальними особливостями і впливають на її поведінку протягом цього періоду (стан втоми, розсіяності, активності і т.п.).

Психології притаманні такі особливості: поєднання емоційності та раціоналізму, значна складність, збіг суб'єкта й об'єкта пізнання, унікальні практичні наслідки.

У психології існують певні можливості: може зробити людину інформованішою, обізнанішою в людській натурі, допомогти підвищити контроль за власним життям і здатність до ефективних взаємовідносин з іншими людьми, допомогти у професійному плані, розвинути проникливість у політичній і соціальній сферах. Одночасно з цим, психологія не може: звільнити людину від відповідальності за поведінку, дати прості відповіді на складні психологічні запитання, встановити стан душі після смерті, зробити людину цілком досконалою.