Лекція 7. Уява

Уява важливіша за знання, бо знання бмежені, а уява охоплює все на світі, стимулює прогрес

і є джерелом еволюції А. Ейнштейн

Уява - це специфічний людський психічний процес, що виник і сформувався в процесі праці. Ні один трудовий акт неможливий без уяви. Саме уява дозволяє уявити результат праці до її початку, а також шляхи його досягнення. Майже вся людська матеріальна та духовна культура є продуктом уяви і творчості людини, що, в свою чергу, впливає на психічний розвиток людини. Уява виводить людину за межі теперішнього існування, нагадує їй про минуле, відкриває майбутнє. Володіючи багатою уявою, людина може «жити» в різні історичні епохи, що не може собі дозволити ніяка інша жива істота.

Цінність уяви полягає в тому, що вона допомагає людині орієнтуватися в проблемних ситуаціях, приймати правильні рішення, передбачати результат своїх дій за умов, коли наявних знань виявляється недостатньо для безпосередньої реалізації пізнавальної потреби. Завдяки уяві стають можливими результативна поведінка, діяльність особистості за умов неповної інформації.

Уяву поділяють на активну та пасивну. Активна уява завжди спрямована на виконання творчого чи логічного завдання. Активна уява визначається і контролюється волею й може бути відтворюючою або творчою. Пасивна уява протікає без постановки мети, інколи як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Пасивна уява може викликатися людиною навмисно чи ненавмисно. Навмисно викликані образи фантазії, які не пов'язані з волею і не спрямовані на втілення їх у життя, називаються мареннями.

Залежно від участі волі в процесі створення нових образів уява поділяється на мимовільну та довільну. Довільна уява буває відтворюючою й творчою.

Відтворююча уява створює образи на основі опису, який може проводитися в різних знакових системах: словесній, числовій, графічній, нотній і т.п.

Творча уява - це створення нових, оригінальних образів об'єктів, які ніколи не сприймалися людиною, які ще не існують в дійсності, а лише передбачається їх поява.

Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, наукову, художню та інші різновиди, пов'язані з характером праці людини. Художня уява має переважно чуттєві образи, надзвичайно яскраві та детальні. Для технічної уяви характерним є створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, їх дисоціювання й об'єднання в нові сполучення, уявне перенесення їх у різні ситуації. Наукова уява знаходить своє виявлення у побудові гіпотез, проведенні експериментів, формулюванні висновків.

Особливим видом уяви є мрія, тобто створення образів бажаного майбутнього. Мрії можуть бути реальними та нереальними.

Виділяють і антиципуючу уяву, тобто здатність людини передбачати майбутні події.

СТВОРЕННЯ ОБРАЗІВ УЯВИ	має аналітико-синтетичний характер
	пов'язане з	перетворення уявлень пам'яті
		створенням	нової ситуації, нового образу, нової ідеї
	передбачає перетворення	відомого образу, відомої ідеї у	новий образ, нову ідею
		відомих, звичних зв'язків у	невідомі, незвичні зв'язки

Образи творчої уяви створюються шляхом різних прийомів:

• аглютинація - створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, взятих з різних об'єктів;

• гіперболізація - збільшення або зменшення предмета, а також аналогічна зміна окремих частин чи їх кількості;

• підкреслення (акцентування, загострення, наголошування) - навмисне посилення в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на фоні інших;

• схематизація - образ уяви, коли окремі уявлення зливаються, відмінності стираються, а риси схожості виступають на перший план;

• типізація - виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах;

• комбінування - творчий синтез елементів двох або цілого ряду об'єктів;

• аналогія - новий образ чимось схожий на реально існуючий об'єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту.

Сильна, стрімка і яскрава уява, з якою людина

не в змозі боротися, створює безумців. Та сама уява, але

покірна волі людини, створює не тільки великих поетів, а й

великих мислителів та вчених. Уява слабка, в 'яла, бліда не

доведе людину до безумства, але і не створить генія.

К.Д. Ушинський

	ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЯВИ
	Образність відтворюючої уяви
	Рефлексивні можливості
	Здатність до високоймовірних припущень
Здатність передбачати події та їх емоційне переживання
Підкорення теперішнього перспективним цілям. Романтизм, мрійливість
	Творчі можливості індивіда