Рекомендації щодо врахування тампераменту в діяльності

Холерик.

Рекомендуються різноманітні види діяльності, які вимагають вміння швидко переключатися, зосереджувати увагу.

Не рекомендується одноманітна монотонна робота.

У взаємодії з оточуючими варто орієнтуватися на можливість невротичних зривів і конфліктів з людьми.

Сангвінік.

Рекомендується різноманітна діяльність, зокрема яка пов'язана зі взаємодією з іншими людьми. Доцільний як керівник у стресовій ситуації.

Не рекомендується одноманітна монотонна діяльність, а також робота, до якої втрачений інтерес.

Слід орієнтуватися на зміну почуттів.

Флегматик.

Рекомендується одноманітна, монотонна, звична робота.

Не рекомендується давати нові, неопановані види діяльності, які вимагають швидкого реагування в неочікуваних ситуаціях.

Слід орієнтуватися на повільне пристосування до нових умов.

Меланхолік.

Рекомендується діяльність з оптимальним поєднанням праці та відпочинку, більш доцільна інтелектуальна праця.

Не рекомендується робота, яка вимагає значної напруги, особливо в нестандартних і стресових ситуаціях.

Слід орієнтуватися на підвищену чутливість, надзвичайну мінливість настрою.

Лекція 12. Характер

Х арактер - це сукупність найбільш стійких психологічних рис особистості, які проявляються в діях і вчинках людини та визначають стиль її поведінки. Характер в перекладі з грецького -"зарубка", риса, ознака, особливість. Характер - це те, що у властивостях психіки притаманне одній людині та відрізняє її від іншої людини.

«Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю».

Вчинок - це дія чи сукупність дій, суспільний смисл (сенс) яких зрозумілий тому, хто його здійснює.

Звичка - це дія, виконання якої стало вже потребою.

Риси, що визначають індивідуальність людини, можуть бути віднесені до певних психічних сфер:

1. - сфера спрямованості інтересів і нахилів. К. Леонгард підкреслює, що деякі інтереси та нахили носять егоїстичний, а деякі -альтруїстичний характер. Одні люди прагнуть до накопичення матеріальних цінностей, наживаються, як можуть, прагнуть до влади, проявляючи при цьому жорстокість, агресивність, інші відзначаються своєю добротою, високо розвиненим почуттям обов'язку. Вчений відносить до цієї сфери інтересів і нахилів почуття справедливості, страху чи ненависті до людини. І якщо якась із цих якостей яскраво виражена або мало розвинена, то в такому випадку говорять про індивідуальні риси особистості. Це ще не можна вважати акцентуацією характеру. Відхилення в той чи інший бік у неакцентуйованих особистостей завжди знаходяться в межах загальнолюдських норм. Ці риси, на думку вченого, закладені природою, саме через свою загальнолюдську значущість являють собою настільки міцний кістяк, що особливого індивідуального "різнобою" не спостерігається. Не виключені варіації людського реагування; більш чи менш жадібні, відповідальні, щедрі тощо. На фоні варіацій спрямованості інтересів, нахилів людей і виникають різні індивідуальності, але їх не можна віднести до акцентуйованих особистостей.

2. - сфера почуттів і волі. Характер внутрішньої переробки явищ теж визначає значні індивідуальні відмінності. Виникають модифікації індивідуальності й характеру. Мається на увазі саме протікання емоцій, їхня швидкість, з якою вони оволодівають людиною та слабшають, глибина переживань. Відомо, наприклад, що є люди надто образливі, довго пам'ятають образи, глибоко переживають будь-які впливи, особливо психотравмуючі. Є значно спокійніші, у яких повільніше протікають емоційні процеси і швидше проходять. За видами вольових реакцій теж ми виділяємо сильних (вольових) і слабких (слабовольних) людей. Слід також взяти до уваги внутрішню збудливість, яка по-різному протікає та проявляється у холериків і флегматиків. У зв'язку з цими якостями ми теж говоримо про різні варіації поведінки, різні індивідуальні риси особистості. Але й ці індивідуальні якості не виділяють особистість такою мірою, щоб вона особливо відзначалась на середньому фоні.

3 - інтелектуальна сфера. Деякі якості особистості, що мають відношення до інтелектуальної діяльності, проявляються індивідуально. Це такі, як зацікавленість, прагнення до підпорядкованості тощо. Ця сфера може бути названа асоціально-інтелектуальною. Ці якості теж не пов'язуються з акцентуацією.

Немає ніякого сумніву, що в кожному живому організмі

майже все пов 'язане зі всім, і індивідуальні риси

особистості людини не можуть не викарбовуватися в

рисах її обличчя, в її почеркові, ході, тембрі

та інтонації її голосу тощо. Але записані ці риси

особистості такими кодами, яких сучасна наука поки

що не в змозі прочитати та декодувати

М.О. Бернштейн