Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орлюк О.П. Фінансове право України.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
09.08.2019
Размер:
5.04 Mб
Скачать

126 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

приписів правової норми. Здійснюючи правовідносини, норма відбувається як така, втілюється у певному акті поведінки- Це — особливість реалізації норми. Абстрактний, загальний її припис конкретизується та набуває життєвої сили. Особливості реалі­зації норми у правовідносинах визначає характер регульованих відносин1.

Фінансово-правові норми закріплюють вичерпний перелік учасників фінансових правовідносин, наділяють їх суб'єктивни­ми юридичними правами та покладають на них суб'єктивні юри­дичні обов'язки.

Фіиапсово-правова норма є загальнообов'язковим правилом поведінки, її слід беззаперечно дотримуватися. Загальний ха­рактер фіпапсово-правової норми як будь-якої норми права по­лягає у тому, що вона передбачає можливість неодноразового виконання. Крім того, фінансово-правова норма є формально визначеним правилом поведінки. Внутрішня визначеність фінан-сово-правової норми виражається у змісті, обсязі суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасників фінансової правовідно­сини, виконання яких забезпечує публічну фінансову діяльність, а також у чіткому зазначенні наслідків її порушення. Зовнішня визначеність фінансово-правової норми полягає в тому, що во­на має зовнішню текстуально-правову форму вираження і при цьому є закріпленою у норматнвно-правових актах. Крім того, фінапсоїю-нравовим нормам притаманна системність, що вияв­ляється в їх структурній будові.

Головна особливість фінансово-правових норм полягає в то­му, що вони мають державно-владний, імперативний характер. Держава за їх допомогою приписує правила поведінки юридич­ним особам, громадянам у галузі публічної фінансової діяльнос­ті. Сама суть, зміст фінансово-правової норми зумовлює її імпе­ративний (владний) характер. Ці норми складаються з письмово сформульованих вимог, виражених у категоричній формі, що не допускає їх довільної зміни, вони мають точно й вичерпно ви­значати обсяг прав та обов'язків учасників фінансових правовід­носин. Такі права та обов'язки спрямовані безпосередньо на за­безпечення загальнодержавного інтересу, а опосередковано — на забезпечення інтересів репни учасників фінансових нравовід-

ГЛІМ 4. ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 127

Посип. Водночас слід ураховувати той постулат, що в демокра­тичній державі добровільне визнання правових норм (зокрема, фінансових) більшістю має бути обов'язковою умовою нормаль­ного правового регулювання.

Фінансово-правові норми містять, наприклад, адресовані суб'єктам господарської діяльності вимоги вчасно вносити вста­новлені законодавцем платежі до державного та місцевого бю­джетів і позабюджетних фондів; розпорядникам бюджетних кош­ті в — розподіляти та використовувати ці кошти відповідно до затверджених нормативів та їх цільового призначення, нада­вати звіти й інші документи для здійснення контролю з боку компетентних органів, вчиняти інші дії, які б забезпечували аку­муляцію у публічних централізованих фондах грошових ресур­сів та їх використання відповідно до затверджених фінансових планів.

Необхідно зважати на те, що фінансово-правові норми від інших норм права відрізняються, зокрема, мірою забезпечення їх виконання, оскільки останнім часом держава вносить коректи­ви з метою посилення фінансової відповідальності за порушен­ня в галузі фінансів. Це стосується й відповідальності держав­них органів, що здійснюють фінансову діяльність. Так, норми Бюджетного кодексу України передбачають відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування, органів Державного казначейства України — за не­виконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та скла­дання звітності про виконання бюджетів тощо1.

Отже, сутність юридичної природи фінансово-правової нор­ми полягає в тому, що це писане, встановлене державою у суво­ро визначених порядку і формі та забезпечене заходами держав­ного примусу, виражене у категоричній формі правило поведінки суб'єктів фінансово-правових відносин, які виникають із приво­ду мобілізації, розподілу й використання публічних фондів кош­тів. Це правило закріплює права та обов'язки учасників даних правовідносин. Змістом усіх фінансово-правових норм є діяль­ність держави (територіальної громади) з регулювання фінансо­вих відносин.

1 Халфина Р. О. Общєє учение о иравоопіошепии / Р. О. Халфина. — М.: Юрид. лит., 1974. - С. 55.