640 Модуль 4. Грошовий обіг та ринки фінансових послуг...

сових послуг» Держфінпослуг запровадила систему державного регулювання діяльності ломбардів, зокрема шляхом внесення інформації про них до Державного реєстру фінансових уста­нов. Ломбарди здійснюють кредитування населення під заста­ву майна (в тому числі виробів із дорогоцінних металів та до­рогоцінного каміння, нерухомості), немайнових прав, цінних паперів.

Страхова компанія — фінансова установа, створена у встановленому законом порядку у формі господарського то­вариства, яка відповідно до отриманої ліцензії провадить страхову діяльність.

В Україні, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про страхування» в реда­кції від 04.10.2001 р. № 2745-ІП (зі змінами), страховиками ви­знають лише фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю, згідно із ЗУ «Про господарські товариства», з урахуванням особливостей цього Закону, а також установи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на страхову діяль­ність. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише: 1) страхування; 2) перестрахування; 3) фінансова ді­яльність, пов'язана із формуванням, розміщенням страхових ре­зервів та управлінням ними.

Відповідно до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регу­лювання ринків фінансових послуг» і Ліцензійних умов про­вадження страхової діяльності від 28.08.2003 р., затверджених Розпорядженням № 40 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, остання ліцензує страхову діяльність. Після отримання відповідної ліцензії страховик має право на страхову діяльність на всій території України. При цьому той, хто одер­жав ліцензію на страхування життя, не має права займатися ін­шими видами страхування. Ліцензію видають на здійснення окремого виду страхування, вона дає одночасно право на прове­дення перестрахування за цим видом страхування. Страховик (перестраховик) може приймати ризики в перестрахування лише з тих видів добровільного й обов'язкового страхування, на ве­дення яких він отримав ліцензію. За підсумками третього квар­талу 2008 р., кількість страхових компаній (далі — СК) в Україні становила 475, зокрема 73 страховики, що здійснювали страху­вання життя (СК «Нге»), та 402 компанії, які займалися іншими видами (СК «поп-Іі£е»).

641 Глава 23. Ринки фінансових послуг як предмет ...

( К створюють па підставі об'єднаного манна, що с гаповпть ста­тути ш"і фонд господарського 'товариства і майнову базу його функ­ціонування. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається іншими видами страхування, ніж страхування життя, встановлюють у сумі, еквівалентній І мли і вро, а страховика, який займається страхуванням життя, — 1,5 мли евро за валютним обмін­ним курсом України. Учасниками СК можуть бути підприємства (крім державних), установи, організації, а також громадяни, яким на підста­ві 'пінного законодавства не заборонено займатися підприємниць­кою діяльністю. Крім статутного СК має формувати резервний фонд у розмірі, встановленому статутними документами, але не менше 2Г>% статутного фонду. Слід зазначити, що за підсумками 2006 р. спла-чепнй статутний капітал страховиків становив 8391,2 млн гривень, при цьому іноземні інвестиції у статутних фондах мали 66 СК на су­му 1093,5 млн гривень.

Окрім того, СК створюють спеціальні фонди, до яких належать страхові резерви, що забезпечують фінансову надійність СК і від­ображають обсяг її страхових зобов'язань за укладеними договорами страхування й утворюються з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхових відвікодувань незалежно від видів страху­вання (перестрахування). Основним джерелом формування страхо­вих резервів є страхові платежі й доходи від інвестиційної діяльності СК. Страхові резерви поділяють па технічні резерви іі резерви зі стра­хування життя. Резерви зі страхування життя, медичного страхуван­ня й обов'язкових видів страхування формують окремо від інших видів страхування. При цьому кошти резервів зі страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від решти його майна. їх слід обліковувати на окремому балансі. Вони не можуть бути використані страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, окрім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, не можуть бути включені до ліквідаційної маси в разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або передачі застрахованій особі.

Страхові резерви із страхування життя поділяють на: 1) резерви довгострокових зобов'язань; 2) резерви належних виплат страхових сум, які складаються з резерву заявлених, але не врегульованих збит­ків та резерву збитків, що виникли, проте не заявлені.

Усі ці фонди є децентралізованими і підпадають під регулю­вання нормами фінансового права. Через страхові компанії част­ково провадиться й обов'язкове державне страхування.

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фі­нансових послуг України від 17.12.2004 № 3104 затвердило Пра-

41 -219

642

Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...