600 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за борго­вими зобов'язаннями.

При цьому рейтинговим агентством вважають юридичну особу (резидента або нерезидента), що спеціалізується лише на наданні по­слуг із визначення кредитного рейтингу та інформаційно-аналітич­них послуг, пов'язаних із забезпеченням діяльності з визначення кредитних рейтингів, та має розроблену шкалу, що забезпечує одно­значне тлумачення кредитного рейтингу; методологію визначення кредитного рейтингу, тобто систему принципів і прийомів, що вико­ристовуються у процесі визначення рейтингу; інформаційну інфра­структуру, достатню для ефективного збирання, обробки й аналізу даних; засоби поширення інформації, достатні для належного опри­люднення визначеного кредитного рейтингу, — і проводить моніто­ринг подій, які можуть змінити кредитний рейтинг (відповідно до методології) будь-якого об'єкта. Відповідність юридичної особи цим ознакам має бути підтверджена експертним висновком або Світового банку, або Міжнародного валютного Фонду, або Європейського бан­ку реконструкції та розвитку.

У разі здійснення зовнішнього запозичення крім інформації та документів, зазначених у цьому пункті, подають також довід­ку Держкомстату про чисельність населення міста на момент прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим та міською радою рішення про запозичення.

Мінфін протягом 20 робочих днів після отримання інфор­мації та визначених законодавством: документів розглядає їх і перевіряє відповідність обсягу видатків на обслуговування міс­цевого боргу межам, установленим законом. Якщо обслугову­вання місцевого боргу за запозиченням чи іншою операцією здійснюватиметься у наступних бюджетних періодах, під час проведення зазначеної перевірки беруть до уваги обсяг видат­ків загального фонду відповідного місцевого бюджету за ре­зультатами звіту про його виконання за рік, що передував тому, в якому прийматиметься рішення про здійснення запозичення чи проведення іншої операції. Якщо зобов'язання за такими запозиченнями виражене в іноземній валюті, їх суму перерахо­вують за офіційним обмінним курсом НБУ па день проведення перевірки.

За результатами розгляду та перевірок роблять висновок про відповідність або невідповідність проекту рішення про здій­снення запозичення чи проведення іншої операції вимогам, уста-

Глава 22. Правовідносини у сфері публічного кредиту... 601

поплетім бюджетним законодавством. Цей висновок доводить до відома відповідного органу. Під час розгляду інформації та документів за потреби Мінфін має право одержувати у встапои депому порядку додаткову інформацію, необхідну для підготов­ки висновку. Реструктуризація боргових зобов'язань за запози­ченням у формі випуску облігацій внутрішніх місцевих позик не має призводити до збільшення місцевого боргу.

Передбачається гласний характер діяльності у сфері місце­вих запозичень. Зокрема, інформацію про запозичення Верхов­на Рада Автономної Республіки Крим та міські ради подають Мінфіну щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Подані відомості вносять до загального реєстру запо­зичень до місцевих бюджетів.

Коротку історію розвитку вітчизняного ринку облігацій органів місцевого самоврядування можна розділити на кілька періодів.

Із 1995 по 1998 рр. відбулося кілька емісій облігацій місцевих возик органами місцевого самоврядування Харкова, Запоріжжя, До­нецька, Маріуполя, результати яких були неоднозначними, вростан­ня обсягів місцевих запозичень стало помітним лише в 19!)(і 1997 рр. Однак після дефолту за облігаціями одеської муніципальної полики, емітованими на суму 91,5 млп гривень, процес запозичення фінансо­вих ресурсів через облігації органами місцевого самоврядування зу­пинився. Одеський прецедент став сигналом для українського ринку місцевих облігацій та засвідчив, наскільки руйнівний потенціал міс­титься у неправильному функціонуванні нерозвиненого ринку місце­вих запозичень і які це може мати наслідки і для українських і для іноземних його учасників.

Для посилення контролю за виконанням боргових зобов'язань було видано Указ Президента України «Про впорядкування внут­рішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться органами місцевого самоврядування» № 655/98, який фактично заборонив здійснювати місцеві запозичення без погодження з Міністерством фінансів. Від набуття Указом чинності Мінфін не узгодив жодного місцевого запо­зичення¹.

Разом із тим у 1995—2005 рр. 16 українських міст та кілька регіо­нів набули певного досвіду здійснення позик. Обсяг залучених кош­тів перевищив 8 трлн карбованців у валюті до 1996 р. і 700 млп гри­вень після. Місто Київ на зовнішніх ринках залучило понад 600 млн

¹ Муніципальні облігації України. 2002. №11 12 |Електронний ресурс]. — Режим доступу : 1іІІр://\у\у\у..чесіігі1.іс.ч.оі'Д.ііа