Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орлюк О.П. Фінансове право України.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
09.08.2019
Размер:
5.04 Mб
Скачать

442 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

Слід звернути увагу, що в Україні поширена практика, коли ставки земельного податку коригуються поточними Законами про Державний бюджет. Це закріплює і ст. 7 Закону, яка перед­бачає застосування коефіцієнтів індексації, визначених поточ­ними Законами про Державний бюджет. Наприклад, у 2009 р. у населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовують ставки земельного податку, збільшені в 3,1 разу — відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. №835-УІ (зі змінами). У разі придбання зе­мельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір по­датку розраховують від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої обчислюють розмір податку, не може бути меншою від ціни на земельну ділянку, зазначеної в угоді.

Ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцерозта-шування земельної ділянки. Ці ставки не мають бути вищі ніж удвічі від середніх ставок податку з урахуванням установлених коефіцієнтів.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не проведено, се­редні ставки земельного податку застосовують у таких розмірах: у населених пунктах, зарахованих Кабінетом Міністрів України до курортних, до вищезазначених ставок земельного податку за­стосовують коефіцієнти: па південному узбережжі Автономної Республіки Крим — 3,0; на південпо-східпому узбережжі Авто­номної Республіки Крим — 2,5; на західному узбережжі Авто­номної Республіки Крим — 2,2; на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей — 2,0; у гірсь­ких та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей — 2,3, окрім населених пунктів, які ЗУ «Про статус гірських населених пунктів Украї­ни» зараховує до категорії гірських; на узбережжі Азовського моря і в інших курортних місцевостях — 1,5.

Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, ко­оперативними автостоянками для зберігання приватних транс­портних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-буді­вельними кооперативами, індивідуальними гаражами й дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сіль-

Глава 16. Змішані податки в податковій системі україни 443

еькогосподарського виробництва, водного та лісового господар ства, які зайняті виробничими, культурно-побутовимп та гос­подарськими будівлями і спорудами, справляють у розмірі 3"<> суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 чи 2 ст. 7 Закону.

Податок на земельні ділянки, надані для потреб лісового го­сподарства, за винятком зайнятих виробничими, культурно-по­бутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляють як складову плати за використання лі­сових ресурсів, визначеної лісовим законодавством.

Податок на земельні ділянки на територіях та об'єктах приро­доохоронного, оздоровчого й рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівля­ми і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначен­ням цих об'єктів, справляють у п'ятикратному розмірі відповід­ного земельного податку, встановленого ч. 1 та 2 ст. 7 Закону.

При визначенні розміру податку па земельні ділянки, зайня­ті виробничими, культурно-побутовимп, господарськими будів­лями і спорудами, розташованими па територіях та об'єктах істо-рико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовують такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого ч. 1 та 2 ст. 7 Закону: міжнародного значення 7,5; загальнодержавного зна­чення — 3,75; місцевого значення — 1,5.

Податок на частину площ земельних ділянок, наданих під­приємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогос­подарських угідь), що перевищують норми відведення, справля­ють у п'ятикратному розмірі.

Пільги. Закон передбачає ряд пільг щодо справляння подат­ку на землю.

Зокрема, на деякі види земель розмір податку зменшено. На­приклад, податок на земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення (окрім установлених винятків), справляють із розрахунку 5% грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Зменшення податку пе­редбачено і для земель лісового та водного фондів.

Окрім того, існує ряд категорій платників податку, що звіль­няються від його сплати. До них належать:

— заповідники, зокрема історико-культурні, національні при­родні парки, заказники (крім мисливських), регіональні лапд-