458 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

які виконують функції роздавальних пунктів, у порядку і за пе­реліком продуктів, установленими Кабінетом Міністрів України;

• поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, окрім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посіб­ників українського виробництва, словників — двомовних пере­кладних з української на іноземну і навпаки; доставки таких пе­ріодичних видань на митній території України;

• поставки послуг з охорони здоров'я за переліком, уста­новленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають ліцензію на поставку таких послуг, а також поставки послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, якщо ці установи мають ліцензію на поставку таких послуг, тощо.

Для обчислення ПДВ застосовують дві ставки — 20% і 0%. Нульова ставка діє при звільненні від оподаткування та в разі продажу товарів, робіт, послуг на експорт.

У решті випадків податок становить 20% бази оподаткуван­ня, визначеної згідно зі ст. 4 Закону, та додається до ціни това­рів (робіт, послуг). Саме через це він належить до непрямих по­датків, об'єктом його є споживча вартість.

Порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до зако­нодавства поставку товарів (робіт, послуг) здійснюють за дого­вірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. При цьому платник податку зобов'язаний надати покуп­цеві податкову накладну, яка є звітним податковим і водночас розрахунковим документом.

Податкова накладна має містити зазначені окремими ряд­ками: а) порядковий номер накладної; б) дату виписування; в) повну або скорочену назву, зазначену в статутних докумен­тах юридичної особи, чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцерозташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; д) опис (номенклатуру) това­рів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах отримувача; є) ціну поставки без урахування податку; ж) ставку податку та відповідну його суму в цифровому значенні; з) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Глава 17. Правові засади справляння непрямих податків 459

Податкову накладну складають у момент виникнення подат­кових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал па­дають покупцеві, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і для звільнених від оподаткування, складають окремі накладні.

Податкову накладну видає платник податку, який постав­ляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. Вона є підста­вою для нарахування податкового кредиту. Платники податку мають зберігати податкові накладні протягом терміну, передба­ченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків. Сут­тєвим є те, що право нараховувати податок та складати податко­ві накладні мають лише особи, зареєстровані як платники ПДВ. При проведенні документальної (планової або позапланової ви­їзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити до­ступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді — надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Платник податку обчислює ПДВ самостійно, виходячи із сум, що становлять його податкові зобов'язання та податковий кредит.

При цьому під податковим зобов'язанням розуміють зага­льну суму податку, одержану (нараховану) платником у звітно­му (податковому) періоді, визначену згідно із Законом. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважають дату, яка припадає на податковий період, про­тягом якого відбувається та з наведених далі подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банків­ський рахунок платника податку як оплати товарів (робіт, по­слуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі пла­тника податку, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Податкове зобов'язання платника звітного періоду може бути зменшено на суму податкоиого кре­диту.

Податковий кредит у механізмі стягнення податку на дода­ну вартість — це сума, на яку платник податку мас прано змен-