50 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

нодавством України, включаючи трансферти, дарунки, гранти тощо.

До добровільного методу мобілізації можна віднести і вкла­ди, що їх відкривають юридичні та фізичні особи в кредитних установах. Ці кошти використовують в економічному обороті.

Деяким відносинам притаманне сполучення певних елемен­тів обов'язкового та добровільного методів мобілізації фінансо­вих ресурсів. Як приклад можна навести національну систему страхування вкладів. Вітчизняні банки добровільно входять до складу учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, аби забезпечити додаткові механізми захисту інтересів своїх вкладників. Входження чи невходження до Фонду не позбавляє банки права здійснювати операції з відкриття та обслуговуван­ня депозитів фізичних осіб (за наявності відповідної ліцензії). Натомість за умови прийняття рішення про входження банк зобо­в'язаний дотримуватися умов формування зазначеного фонду і вносити в установленому порядку, розмірах та у визначені тер­міни відповідні платежі.

2. Розподіл коштів — один із важливих напрямів публічної фінансової діяльності, один з її методів. Під час його чітко про­стежуються пріоритети державної політики та її співвідношен­ня із функціями держави, в тому числі закріпленими у зако­нодавстві (насамперед у Конституції України). На цьому етапі втілюється й перерозподільна функція фінансів. Розподіл кош­тів здійснюється на підставі Бюджетного кодексу України від­повідно до затверджених річних фінансових планів як держави (державний бюджет), так і окремих суб'єктів (місцеві бюджети, бюджетні розписи, зведені кошториси та кошториси бюджетних установ тощо).

До основних методів розподілу коштів належать фінансу­вання, кредитування, виплата страхових відшкодувань, пенсій, допомог із відповідних цільових фондів. Фінансування — це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійс­нюється на підставі затвердлеє них фінансових планів із відповід­ного централізованого фонду коштів (передусім бюджету). Кре­дитування— виділення коштів на певний термін на засадах оплатності та поворотності з додержанням цільового призначен­ня. Ці методи, в свою чергу, поділяються на кілька підвидів зале­жно від об'єкта та суб'єктів, які беруть участь у відносинах із розподілу фінансових ресурсів, що перебувають у фондах кош-

51 Глава 2. Публічна фінансова діяльність

гін. Зокрема, бюджетні установи можуть отримувати кошти як на умовах фінансування, так і кредитування. Фінансування мо­же здійснюватися як на засадах кошторисію-бюджетного фінан­сування, так і за програмно-цільовим методом.

3. Використання фінансових ресурсів здійснюється на за­садах плановості, цільового характеру використання коштів, ефективності й економії, методологічних підходів до визначен­ії»! обсягів видатків, використання коштів у межах установ­лених лімітів, із застосуванням програмно-цільового методу фінансування або кошторисно-бюджетного фінансування. Ви­датки здійснюються за економічним призначенням (залежно від сфер та економічних операцій, куди спрямовуються кошти), за функціональним призначенням (залежно від напрямів спряму­вання коштів на виконання функцій держави, Автономної Рес­публіки Крим, органів місцевого самоврядування), за відомчим призначенням (за розпорядниками бюджетних коштів) тощо.

Перелічені методи публічної фінансової діяльності є основ-иими. Але поза тим існують й інші. Так, на всіх етапах фінансо­вої діяльності застосовується метод фінансового контролю. Його призначення є надзвичайно важливим, оскільки фінансові ресурси завжди обмежені, їх мобілізація й витрачання регламен­туються спеціальними правовими нормами. Фінансовий конт­роль є постійним і всебічним, оскільки фактично охоплює всі аспекти діяльності держави, юридичних та фізичних осіб. Звід­си — й широкі повноваження органів фінансового контролю, адже фінансова діяльність кожного суб'єкта має бути прозорою і має здійснюватися у межах чинного законодавства. Складовим елементом цього методу є державний аудит.

Значного поширення набув на фінансових ринках і метод фінансового моніторингу. Він також має обов'язковий харак­тер і спрямований насамперед на запобігання та протидію запро­вадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шля­хом, та фінансуванню тероризму.

Говорячи про публічну фінансову діяльність, слід ураховува­ти такий важливий аспект, як інтеграційний процес України до ('('. Процес розширення останнього варто розглядати як один із визначальних факторів розбудови сучасного українського зако­нодавства, мстою якого на рівні державної політики є поступова гармонізацій із законодавством ЄС. Однією зі сфер такої гармо­нізації ( саме галузь фінансового права, в межах якого відбува-

52

Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО