602 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

доларів. Але практика здійснення місцевих позик має епізодичний характер¹.

У середині 1990-х рр. столиця була одним із перших в Україні міст, яке випустило за нових умов муніципальну позику. На період з 01.07.1995 р. по 01.07.1996 р. тодішній Київський міськвиконком емі­тував позику на суму 5 трлн 132 млрд карбованців. Кошти спрямува­ли на будівництво житла й метрополітену. На жаль, через конфлікт­ну ситуацію у владних структурах міста повною мірою реалізувати цю позику тоді не вдалося.

Ураховуючи історичний досвід, помилки, спираючись на могут­ній потенціал, столична влада ступила на шлях активних запозичень як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках. Починаючи з 2003 р. місто здійснило три запозичення. З них два зовнішніх на суму відпо­відно 150 і 200 млн доларів та одне внутрішнє на 100 млн гривень. За рахунок цього Київ отримав доступ до порівняно дешевих фінансо­вих ресурсів. Позику в 150 млн доларів було надано на умовах сплати 8,75% річних. Позику в 200 млн доларів — 8,625%. Це набагато нижчі відсоткові ставки, ніж пропонували українські банки.

Прозорим став і обраний механізм зовнішніх запозичень. Позика у 150 млн доларів від «Дрезднер Банк Акцієнгезельшафт» фінансува­лася шляхом випуску іноземним кредитором від імені позичальни­ка цінних паперів (єврооблігацій) на міжнародних ринках капіталу. В такий спосіб було залучено 75 інвесторів. Із них 67 — представни­ки Євросоюзу, двоє з країн Азії та шість із США.

За такою самою схемою фінансувалася позика у 200 млн доларів від банку «Бакйєріше Хіпо-унд Ферайнебанк АГ». За відповідною угодою було сформовано список інвесторів із 79 суб'єктів, до якого ввійшли представники Євросоюзу, країн Азії, США та Росії. Майже 30% коштів надійшли від США, 42% — Великої Британії та 9% — Ро­сії. Завдяки таким запозиченням місто заручилося середньостроко-вими кредитами на сім і п'ять років.

Київ постійно працює над зростанням свого рейтингу, що має позитивно відбиватися на котируваннях облігацій, емітованих від імені столиці. Ще у 2005 р. їй було присвоєно рейтинг В (стабільний прогноз) Міжнародним агентством Зіапсіагі & Роог'з Рагіп§ Зегуісе і рейтинг В 2 (стабільний прогноз)— агентством Моосіу'з Іпуезг.огз Зєгуізє ІпсА

606 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

29. Пришва Н. Ю. Правові проблеми регулювання обов'язкових пла­тежів / Н. Ю. Пришва. - К.: ЕксОб, 2003. - 280 с.

30. Пришва Н. Ю. Публічні доходи: поняття та особливості право­вого регулювання / Н. Ю. Пришва. - К.: КНТ, 2008. - 200 с.

31. Проценко Т. О. Правове забезпечення адміністрування податків та митних платежів / Т. О. Проценко. — Ірпінь : НАДПС Украї­ни, 2006. - 586 с.

32. Соколов А. А. Теория налогов / А. А. Соколов // Серия «Науч-ное наследие». — М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2003. — 506 с.

33. Соколовська А. М. Податкова система України: теорія та прак­тика становлення / А. М. Соколовська. — К.: НДФІ, 2001.

34. Федосова В. М. Податкова система України / В. М. Федосо-ва. - К.: Либідь, 1994. - С. 42-43.

35. Фокин В. М. Налоговое регулирование / В. М. Фокин / под ред. С. Г. Пепеляева. — М.: Статут, 2004. — 76 с.

36. ЧерникД.Г. Оптимизация налогообложения : учеб.-практ. по-соб. / Д. Г. Черник, В. П. Морозов. - М.: ТК Велби, 2002. -336 с.

37. Чуркин А. В. Обьект налогообложения. Правовьіе характерис­тики / А. В. Чуркин. - М.: Юристь, 2003. - 120 с.

38. Шепенко Р. А. Налоговое право Китая: взимание и ответствен-ность / Р. А. Шепенко. — М. Волтерс Клувер, 2005. — 480 с.

39. ЩекииД. М. Налоговое право государств—участников СНГ (об-щая часть) / Д. М. Щекин / под ред. С. Г. Пепеляева.— М.: Ста­тут, 2008. - 412 с.

40. Щекин Д. М. Налоговьіе риски и тенденции развития налогово-го права / Д. М. Щекин / под ред. С. Г. Пепеляева. — М.: Ста­тут, 2007. - 236 с.

41. Щербанюк О. В. Громадянин як суб'єкт податкових правовідно­син / О. В. Щербанюк. - Чернівці: Рута, 2000. - 280 с.

42. Юшкина Т. Ф. Налоги и налогообложение / Т. Ф. Юткина. — М.: Инфра-М, 1998. - 429 с.

Модуль 4 ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ: ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ