Глава 24. Правове регулювання грошового обігу...

655

методів грошово-кредитної політики, провадження валютної по­літики тощо.

Разом із тим визначення національної валюти, з якою пра­цює центральний банк, належить до прерогативи регулювання нормами Конституції України. Відповідно до положень ст. 99 Основного закону, з 2 по 16 вересня 1996 р. в державі було про­ведено грошову реформу, внаслідок якої відбулася деномі­нація грошової одиниці. Реформу здійснили на підставі Ука­зу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 р. № 762/96. На його виконання Державна комісія з проведення грошової реформи в Україні прийняла рішення «Про заходи щодо підготовки проведення грошової реформи» № 1/96, в якому визначила порядок утворення на місцях комі­сій з проведення грошової реформи. Було сформовано систему органів, покликаних сприяти введенню нової національної ва­люти України, й передбачено перелік заходів, що їх потрібно було здійснити з цією метою, затверджено відповідні інструкції й форми документів.

Зазначене рішення можна розглядати як форму реалізації по­ложень ст. 99 Конституції України. Разом із вищезазначеним Ука­зом воно стало комплексним правовим регулятором, що оформив суспільні відносини з організації й функціонування грошового обігу в Україні. Цим рішенням було затверджено розроблену НБУ Інструк­цію про порядок обміну українських карбованців на гривні в пунктах обміну і на підприємствах, установах і організаціях. Паралельно НБУ видав постанову Правління від 22.08.1996 р. № 219, якою затвердив Порядок складання і подання оперативної статистичної та бухгалтер­ської звітності про хід грошової реформи й обміну карбованців на гривні. Було встановлено щоденне подання статистичної звітності про касові обороти банків та про стан обміну карбованців на гривні, а також одноразово — про переоцінку заощаджень громадян та інші операції. Пункти обміну карбованців на гривні створювалися упов­новаженими комерційними банками, до яких насамперед належали «Аваль», «Україна», «ІІроміпвестбанк», Укрсоцбанк, Ощадбанк, Укр-ексімбанк та ін., які мали належним чином обладнані сховища, а та­кож широку мережу установ і філій.

Унаслідок проведення грошової реформи держава отримала нову грошову одиницю — гривню. Гривня (від давньоукр. грив­на — жіноча прикраса з дорогоцінного металу — нашийний об­руч) — грошова одиниця України, визначена ст. 99 Конституції

України. Гривня є законним платіжним засобом, що його при­ймають усі юридичні та фізичні особи без будь-яких обмежені. на території країни для проведення грошових трансфертів та здійснення розрахунків у готівковому й безготівковому вигляді. Забезпечення стабільності гривні є основною функцією II15У (ч. 2 ст. 99 Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.).

Банкноти гривні зразка 1992 р. номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень було виготовлено на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, зі світлим водяним зна­ком, розташованим по всій банкноті у вигляді тризуба. Банкноти вар­тістю 1 гривня (зразків 1994 і 1995 рр.), 2, 5,10, 20 гривень (випуску 1997 р.) та 50 і 100 гривень мали багатотоновий фіксований водяний знак у вигляді портрета, який повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти й видимий, якщо розглядати її проти світла.

На лицьовому боці всіх банкнот були зображені портрети видат­них діячів історії та літератури України, номінали банкнот літера­ми та цифрами, написи «Україна* або «Україна І Іаціопалмпп'і банк України». На банкнотах номіналом 1 гривни (1994 р.), 50 і 100 гри­вень були нумерація і підпис Голови І Іпціопалі.ного банку України, а на банкноті 1 гривня і рік ЇЇ випуску. Па зворотному боці банкнот було зображено історико-архітектурпі пам'ятки України, літерами та в чотирьох кутах цифрами було вказано номінал банкноти. Банкноти містили ряд інших захисних характеристик.

Із 2004 р. в обіг поступово вводили банкноти зазначених номіна­лів із новим дизайном та підвищеним ступенем захисту. З'явилася й купюра номіналом у 500 гривень¹.

Випуск в обіг нової національної валюти здійснювався шляхом проведення обміну населенню українських карбованців на гривні, а також виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, допомог, інших гро­шових виплат населенню лише в гривнях. Унаслідок обміну україн­ських карбованців (купонів) на гривні було змінено чинний масштаб цін. У ході проведення реформи діяв єдиний порядок обміну грошо­вих купюр. Упродовж двох тижнів старі грошові знаки було вилуче­но з обігу та обміняно без будь-яких обмежень у пропорції 100000:1. Відповідно до цього було змінено ціни всіх товарів і послуг, розміри тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, ціни платних зобов'я-

¹ Дорофєєва Н. В. З історії грошей України / 11. В. Дорофссва, 3. М. Ко-маринська. — Л.: Львівський банківський інститут 111»У, 2000.— 148 с; Ющенко В. Історія української гривні / В. Ющенко, В. І Іапчснко. — К., 1997. — 288 с.

656

Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...