486 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

ком на додану вартість і акцизним збором; контроль за їх справ­лянням здійснює Державна митна служба України тощо. За та­кого підходу спірним залишається визначення правової природи мита. Якщо податок є обов'язковим платежем, який не передба­чає конкретної відплатності, то мито за своєю природою є дозво­лом держави на імпортування (експорт) товарів на територію України з метою їх подальшої реалізації. З іншого боку, при ім­портних операціях для сплати непрямих податків та мита існує аналогічний пільговий режим (наприклад, коли від нарахуван­ня цих платежів звільняють іноземні інвестиції, що їх вносять до статутних фондів вітчизняних суб'єктів підприємницької ді­яльності, благодійні внески, здійснювані відповідно до встанов­леної урядом України процедури, тощо).

Порядок обкладання митом предметів, які вивозяться або пересилаються громадянами за митний кордон України, та їх перелік установлює Митний кодекс України¹, закони України, постанови Кабінету Міністрів та ряд актів Державної митної служби України.

Пропуск товарів через митницю супроводжується їх декла­руванням шляхом надання за встановленою формою (письмо­вою, усною тощо) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари й інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхід­них для митного контролю і митного оформлення. Законодав­ство передбачає сплату за це мита та митних зборів. Окрім того, систему основних митних платежів доповнюють додаткові, у тому числі збори за зберігання товарів на митних та інших скла­дах, якими володіють митні органи.

Платниками мита, що його стягує митниця, є особи, котрі ввозять (вивозять) або переміщують товари через митний кор­дон України. Платниками можуть бути як власники товарів, так і уповноважені особи (декларанти). Тобто в даному разі дозво­лено перекладати сплату податку на третіх осіб.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, тобто ціна, яку фактично сплачено або яка підлягає сплаті за нього на момент перетинання митного кордону України. При визначенні

¹ Митний кодекс України. Затверджений Законом України від 11.07.2002 р. № 92-ІУ // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2002. - № 38-39. - С. 288 (зі змінами).

Глава 19. Неподаткові доходи в системі публічних доходів 487

митної вартості до неї зараховують ціну товару, зазначену в ра хунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не вписа­но до нього: 1) на транспортування, навантаження, розванта­ження, перевантаження та страхування до пункту перетинання митного кордону України; 2) комісійні й брокерські; 3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів, тощо. Методи визначення митної вартості регламентує глава 47 Мит­ного кодексу України.

За очевидної невідповідності заявленої митної вартості това­рів та інших предметів вартості, визначеної відповідно до поло­жень Єдиного митного тарифу, або за неможливості перевірити її обчислення митні органи України розраховують митну вар­тість послідовно на основі цін на ідентичні чи подібні товари й інші предмети, що діють у провідних країнах—експортерах цих товарів та інших предметів.

У ЗУ «Про Митний тариф України» в редакції від 31.05.2007 р. № 1109-У (зі змінами) зазначено, що в основу товарної класи­фікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенкла­тура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньо­економічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

В Україні застосовують такі види мита:

• адвалорне, яке нараховують у відсотках митної вартості товарів та інших предметів, що обкладаються митом;

• специфічне, яке нараховують у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладають­ся митом;

• комбіноване, що поєднує обидва види митного накладення.

Мито також поділяють на ввізне і вивізне (зокрема, біль­шість країн відмовилася від встановлення вивізного мита для стимулювання вітчизняних експортерів). Ввізне мито нарахову­ють на товари й інші предмети при їх ввезенні на митну терито­рію України, воно є диференційованим залежно від того, з якої країни імпортуються товари.

Вивізне мито нараховують на товари й інші предмети при їх вивезенні за межі митної території нашої держави за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України. На окремі товари та предмети можуть встановлювати сезонне ввізне і ви­візне мито на термін не більше чотирьох місяців.