38 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Міжнародна торгова палата, створена на початку XX ст. у Парижі, розробила у 1936 р. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів з інкасо, які пізніше неодноразово доопрацьовували. Також вона запровадила Правила з акредити­вів, контрактних гарантій, гарантій на вимогу, резервних акре­дитивів (стенд-бай).

Міжнародні організації, у т. ч. Міжнародна торгова пала­та, СВІФТ¹, розробили концепцію електронної «безпаперової» торгівлі, яка включала поняття електронних контрактів, елек­тронних фінансових інструментів та розрахунків, електронних транспортних документів. Наприклад, у 2002 р. набув чинності додаток до Уніфікованих правил із акредитивів стосовно елект­ронного надання документів із акредитивів.

Міра втручання держави у міжнародні кредитні відносини різниться, але форми її в більшості країн однакові. Держава є активним учасником міжнародних кредитно-фінансових відно­син, відіграючи роль кредитора, донора, гаранта, позичальника. При використанні частини національного доходу, акумульова-

¹ СВІФТ (3\¥ІгТ) — Співтовариство міжнародних інтербанківських фі­нансових телекомунікацій (Зосіету гог М^огісКуісіє ІпґегЬапк Ріпапсіаі Теїе-соттипісаііопз) — міжнародна система, за допомогою якої здійснюються міжнародні грошові перекази, операції з цінними паперами, інші фінансо­ві операції. Заснована у 1973 р. у Брюсселі представниками 239 банків із 15 країн для автоматизованого прискореного руху фінансових доручень че­рез комп'ютерну мережу. І Іа початку XXI ст. у товаристві брало участь близь­ко 3 тис. банків, включаючи філії та страхову компанію у Люксембурзі. СВІФТ є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телеко­мунікацій, що забезпечує оперативну, безпечну, надійну та швидкісну пере­дачу фінансових повідомлень по всьому світу. Обсяг операцій перевищує 3,5 млн телеграм-доручень на добу, сумарною вартістю понад 2 трлн доларів США. Платіжні інструкції передаються через мережу СВІФТ у форматова-ному, захищеному паролями вигляді.

У рамках СВІФТ розробляють стандарти текстів повідомлень, банків­ські ідентифікаційні коди, коди валют тощо. Саме у СВІФТ запроваджено застосовувані нині па міжнародному валютному ринку трьохлітерні коди ва­лют (наприклад, ЬІЗІ) — американський долар,ТРУ — японська ієна, СВК — британський фунт стерлінгів тощо)-

СВІФТ є фактичним монополістом на глобальному ринку послуг із пе­редачі банківської інформації, трансграничних переказів фінансових коштів тощо. Водночас СВІФТ можна використовувати не лише для трансграничних операцій, а й для внутрішніх — в обсягах, що залежать від правил національ­ної телекомунікаційної мережі/ Офіційний сайт \Електронний ресурс]. — Режим доступу: пт.Т.р://ш\у\¥.8\уііт..сот

39

ГЛІІ11. ФІНАНСИ ТА ФІНАНСОВА СИСТЕМА

ного через державний бюджет, держава надає урядові змішані кредити, субсидії, допомогу іншим країнам. На сучасному етапі державні кредити видають переважно по лінії допомоги краї­нам, що розпиваються, включаючи субсидії¹.

Міждержавне регулювання міжнародного кредиту здійсню­ють у різних формах, зокрема шляхом: координації умов експо­ртних кредитів та гарантій; узгодження розміру допомоги краї­нам, що розвиваються; регламентації діяльності міжнародних і регіональних валютно-кредитних та фінансових організацій; міжнародних нарад на найвищому рівні тощо.

Із утворенням ЄС регулювання міжнародного кредиту під­нялося на міждержавний, навіть певною мірою наднаціональ­ний рівень та здійснюється через регіональні організації. Краї­ни—члени ЄС уклали угоди щодо умов кредитування експорту, мінімальних процентних ставок, максимальних термінів креди­тування.

На міжнародному фінансовому ринку здійснюються опера­ції з цінними паперами, номінованими, зокрема, в євровалю-тах, переважно у доларах США, а також в євро та японських ієнах.

У сучасних умовах емітерами іноземних облігаційних позик є провідні країни. У кожній з них зберігається специфічна назва облігацій, що випускаються: у Швейцарії — СЬосоїаІе Вопсіз, Японії — Зашоигаі Вопсіз, США — Тапкее Вопсіз, Великій Брита­нії — Виїїсіос².

Відбуваються зміни в інфраструктурі світових фондових ринків. Відкриваються торговельні майданчики іноземних учас­ників торгів. Наприклад, на Лондонській фондовій біржі здійс­нюють торги сотні міжнародних інвестиційних інститутів, понад 500 іноземних банків, до лістингу акцій допущено міжнародні компанії більш як 60 країн. Зрівнюється обсяг операцій на бір­жовому та позабіржовому ринках.

У ЄС поступово сформувався єдиний європейський фондо­вий ринок, чому сприяли принципи: 1) уніфікація дозволу на банківську діяльність; 2) свобода підприємництва за умов взає-

¹ Международньїе валютно-кредитньїе и финансовьіе отношения / под ред. Л. Н. Красавиной. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: Фипансьі и статисти­ ка, 2007. - С. 228-230.

² Рубцов Б. В. Мировме рмнки денних бумаг / Б. В. Рубцон. — М.: Зкза- мен, 2002. - С. 27.