§ 3. Гармонізація непрямих податків у єс

Довгострокових цілей розвитку ЄС, зокрема створення ефе­ктивного спільного ринку, не можна досягти без гармонізації рівня і процедури стягування непрямих податків у державах— членах ЄС. Адже саме непрямі податки (ПДВ, акцизи й інші оборотні податки) безпосередньо впливають на ціноутворення і, відповідно, на торгівлю товарами й послугами. Навіть після

¹ Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» під 2.'і.04.200.') р. № 567 (зі змінами).

² Наприклад, див.: Постанова Кабінету Міністрів України «Про розміри плати за марки акцизного збору для алкоголі.них напоїв та тютюнових ви­ робів» від 20.06.2003 р. № 926 (зі змінами).

30 219

466 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

фактичного формування внутрішнього ринку в 1993 р. і підпи­сання Амстердамського договору 1997 р. багато проблем гармо­нізації непрямих податків не було вирішено. Варто відзначити, що на сьогодні ЄС досяг високого ступеня гармонізації ПДВ та інших непрямих податків¹.

Гармонізація справляння податку на додану вартість. Уже в перших уніфікаційних директивах (перша та друга Дире­ктиви 67/227/ЕЄС і 67/228/ЕЄС від 11.04.1967 р.) європейсь­кий законодавець вирішив установити у всіх державах-членах єдину систему ПДВ, подібну до французької, з тією метою, щоб процес калькуляції та сплати податків був однаковим для всіх суб'єктів господарювання і легко зіставним із цілями бюджету-вання ЄС. Зрозуміло, що перехід на нову систему оподаткуван­ня вимагав від деяких держав певних організаційних і тимчасо­вих витрат і відбувався поступово, доки, нарешті, до 1973 р. у всіх державах-членах не було запроваджено єдину систему стя­гування ПДВ. Згодом усі держави, що приєдналися до ЄС, зобо­в'язані були привести свою систему стягування даного податку у відповідність до директив.

Після підписання Маастрихтського договору знову постало питання податкової гармонізації для забезпечення функціону­вання спільного ринку. Директива про спільний ринок (Дирек­тива ЄЕС 91/680 від 16.12.1991 р. (зі змінами і доповненнями)) закріпила положення про перехід від принципу стягування ПДВ за країною призначення товару до стягування податку за краї­ною походження до 1996 г. Водночас і допоки цю ідею остаточно не реалізовано. Оскільки лише за умови, що в державах-членах буде встановлено приблизно однаковий рівень оподаткування і створено міждержавні механізми зрівнювання виплат за подат­ками, можна буде відійти від принципу стягування ПДВ за краї­ною призначення товару і перейти до принципу стягування за країною походження. Розвиток регулювання в даному напрямі залежатиме перш за все від того, наскільки така зміна принципу стягування ПДВ усередині союзу в середньостроковій перспек­тиві відповідатиме рівню європейської інтеграції й необхідності забезпечення свободи внутрішнього ринку.

¹ Наприклад, див.: ЛашукА. Предельї гармонизации налогового законо-дательства Евросоюза / А. Лашук // Журнал международного права и между-народньїх отношений. — 2005. — № 4. — С. 24.

ГЛШ 17. ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПРАВЛЯННЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ 467

З набуттям чинності Директивою 92/77/ЄЕС від 19.10.1992 р. П|ю пдосконалення системи стягування ПДВ відбулася ішач­ий гармонізація податкових ставок. Так, якщо доти розбіжність гіиповпла від 12% в Іспанії до 25% у Ірландії, то після того міні-мндьпу звичайну ставку встановили для всіх юрисдикцій у розмі­рі ІГ)%. Разом із тим регламент 92/77 передбачає певні винятки II підступи від загальних норм, тому про цілковиту гармоніза­цій» і"і усунення податкових меж для непрямих податків поки не йдеться.

Гармонізація акцизів. Окрім ПДВ на теренах ЄС стягують Інші непрямі податки. їх об'єкт обмежений певною галуззю, проте за своєю специфікою вони мають вплив на трансграничну торгівлю й функціонування ринку. За умов спільного ринку важ­ливими є податки на транспортні засоби, на страховий бізнес, па рух капіталу, а також акцизи на такі товари, як тютюн, алко­голь і вуглеводневе паливо. Причому для деяких держав-членів ці податки часто є ключовими для формування бюджету. Почас­ти саме тому перші кроки з урегулювання даного сегмента опо­даткування було зроблено лише після створення спільного рин­ку в 1993 р.

Директива 92/12/ЄЕС «Про загальні положення стосовно ви­робів (товарів), що підлягають акцизному збору, а також утри­мання, переміщення та контролю таких виробів» від 25.02.1992 р. (зі змінами і доповненнями) дала змогу гармонізувати податко­ві ставки на основі принципу гнучкості: встановлення мінімаль­ної ставки й маржі коливань.

Положення Директиви стали вихідними для подальших ди­ректив, у яких було деталізовано порядок справляння акцизно­го збору з окремих груп товарів, зокрема: Директиви 92/79/ЄЕС «Про наближення ставок податків на сигарети» від 19.10.1992 р.; Директиви Ради 92/80/ЄЕС «Про наближення податків на тю­тюнові вироби, інші, ніж сигарети» від 19.10.1992 р. (зі зміна­ми); Директиви 92/81/ЄЕС «Про гармонізацію структур акциз­них зборів на нафтопродукти» від 19.10.1992 р.; Директиви 92/82/ЄЕС «Про апроксимацію ставок акцизних зборів на наф­топродукти» від 19.10.1992 р. (зі змінами); Директиви 92/83/ ЄЕС «Про гармонізацію структур акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої» від 19.10.1992 р.; Директиви 92/84/ЄЕС «Про наближення акцизних зборів на спирт і алкогольні напої» від 19.10.1992 р.