Глава 9. Бюджетний процес

335

точну суму дохідної й видаткової частин у проекті спільного бю­джету. Потім проект прямує до Європарламенту, який може за­пропонувати внести до нього поправки й зміни. Після двох почергових читань проекту бюджету Європарламент приймає остаточний бюджет, і голова підписує його. Бюджет вважають незатвердженим, доки його не підписав голова Європарламен­ту. Зазвичай бюджет набуває чинності після офіційної ратифі­кації його Європарламентом і країнами—членами ЄС.

У євробюджеті передбачено обов'язкові й необов'язкові ви­трати. Стосовно необов'язкових витрат, то з правових позицій вважають, що Європарламент має значні повноваження щодо розподілу фінансів, наприклад виділення фінансових коштів для структурних фондів або проведення наукових досліджень і подальшого розвитку ЄС. У певних рамках Європарламент мо­же або збільшити ці витрати, або внести зміни у схему розподі­лу фінансування. З приводу обов'язкових витрат Європейський парламент може висувати пропозиції з внесення поправок, про­те останнє слово залишається за Радою ЄС. Особливо це стосу­ється розподілу бюджету для сільського господарства. Водночас за потреби Європейський парламент може відхилити весь про­ект бюджету і вимагати розробки нового.

Протягом року Комітет Європейського парламенту з кон­тролю над бюджетом ЄС стежить за витрачанням бюджетних коштів. Парламент щороку ухвалює рішення про затвердження управління бюджетом попереднього фінансового року Європей­ською бюджетною комісією. Такий процес називається свідоц­твом про виконання бюджету.

Загальні показники з бюджету ЄС зростають. Якщо у 2000 р. загальні асигнування євробюджету становили 93,3 млрд євро (що відповідало приблизно 2,5% загальних державних витрат держав-членів), то, наприклад, 2008 р. вони збільшилися до 129,1 млрд євро і становили 1,03% валового національного до­ходу ЄС.

При цьому близько 45% усіх витрат було передбачено на сприян­ня економічному зростанню ЄС, 40% — па допомогу сільськогоспо­дарським виробникам. Загальні витрати на пряму підтримку ферме­рів сягнули 40,9 млрд євро. На 11% до 6,1 млрд евро було збільшено інвестиції в науку і дослідницьку робочу. 1 Іа 93% зросло фінансуван­ня проектів в енергетиці й транспорті, передусім за рахунок фінансу­вання трансграничних проектів, таких, наприклад, як будівництво

тунелю Ліон—Турин. Окрім того, в бюджеті І^ООН ґіуло закладено фі­нансування європейської навігаційної супутііиноної системи (ІЛІ.І ІЛЮ в розмірі 940 мли євро і фінансування сі иорешія ( нропеисько то інституту технологій — 2,9 мли сиро. 4(і,9 млрд сиро передбачалося па регіональний розвиток у рамках полі тики схожості ('('. І Ірії цьо му 47% цих коштів спрямовували до 12 нових країн членів ('('.

Бюджет закріпив зростання витрат н а п рогра м и бс: і11 є к 11, 6< і рс і т і. би зі злочинністю і нелегальною міграцією на 16,7% поріши з

2007 р. — до 0,7 млрд євро. На 10,2% збільшилося фінансування захо дів у рамках Європейської політики сусідства— до 1,6 млрд сиро. Водночас через розширення Євросоюзу зросли й адміністративні ви­ трати на утримання європейських інститутів — до 7,3 млрд евро і становили 6% усіх витрат бюджету ЄС.

Разом із тим, унаслідок різкого погіршення економічної си­туації, спричиненого глобальною світовою фінансовою кризою, країни—члени ЄС не лише провели масштабні дії з надання до­помоги фінансовим ринкам, а й готові стимулювати економічне зростання шляхом витрачання значного обсягу власних коштів. У зв'язку з цим європейські країни, які мають значний фінан­совий тягар, спрямували свої дії на скорочення бюджету ЄС у 2009 р. Саме тому загальний бюджет Євросоюзу на 2009 р. було скорочено порівняно з минулим роком. Якщо спершу на пле­нарній сесії у Страсбурзі у проекті бюджету-2009 обсяг асиг­нувань, які дозволено було витратити, становив 124,5 млрд єв­ро (0,96% загального ВВП країн ЄС), то наприкінці листопада

2008 р. було прийнято рішення й дозволено витратити лише 116,1 млрд євро.

Окрім стандартів, пов'язаних із формуванням бюджету Євро­союзу, є й окремі бюджетні стандарти, що застосовуються до всіх країн—членів ЄС. Так, Пакт про стабільність і економічне зростання ЄС, прийнятий у 1997 р., передбачає, що витрати бюд­жетів членів єврозони не можуть перевищувати 3% ВВП, а націо­нальний борг — 60%.

Однак слід зауважити, що зазначених вимог не завжди до 'гримувалися. Наприклад, за підсумками 2004 р. 10 із 25 країн ЄС перевищили 3-відсоткову планку дефіциту бюджету. ('упч во погіршила економічні показники країн і нпнінін» фінансова криза. Скажімо, в Німеччині (яка разом із Францією, Італією та Великою Британією становлять девону частку економіки ('про союзу, фактично 3/4 його ІШІІ) у 200!) р. дефіцит бюджету за-

336

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

Глам 9. бюджетний процес

337

лишається у межах передбаченої вище норми, однак 2010 р. він за проектом перевищить 4%. Допустимий поріг бюджетного де фіциту в 2008 р. перевищили п'ять країн — Ірландія, Іспанія, Греція, Франція та Мальта. Адже в умовах кризи багато держак вимушені збільшувати витрати бюджету, щоб обмежити збитки для власних економік.

Латвія навіть після суттєвого зменшення бюджетних видат­ків та зростання податків (наприклад, ПДВ збільшено із 18% до 21%) як єдиний спосіб подолання економічної кризи обрала зовнішні запозичення. Сума кредитів, наданих Міжнародним валютним фондом та кількома країнами-сусідами, становить 7,5 млрд е;в|)о. Однак ця цифра перевищує бюджет Латвії у пів­тора рази.

Країна, що порушує встановлені Пактом правила, одержує попередження з вимогою якнайшвидше повернутися до нор­мальної бюджетної політики. Якщо цього не буде, до неї засто­сують штрафні санкції. Проте у Програмі зі стабілізації еконо­міки, прийнятій Єврокомісією 26 листопада 2008 р., країнам— членам ЄС дозволили дещо перевищити поріг бюджетного дефіциту. Водночас таке послаблення діє лише в тому разі, як­що перевищення незначне і короткочасне — до року. У грудні 2008 р. Єврокомісія пообіцяла не застосовувати санкцій з огля­ду па надзвичайні обставини в європейській економіці, що ви­никли внаслідок глобальної фінансової кризи.