Глава 2. Публічна фінансова діяльність

43

Глава 2 публічна фінансова діяльність

У глобальній економіці, котра все ще розвивається,

влада грошей та інститутів, побудованих на ній,

витіснить економіку будь-якої держави, комбінації держав

або міжнародних організацій, що нині існують.

Дж. Везерфорд

§ 1. Поняття, принципи та методи публічної фінансової діяльності

Однією з найвагоміших гарантій державного суверенітету є фінансово-економічна могутність держави. Суверенна держа­ва має бути платоспроможною, мати значні золотовалютні ре­зерви, валютну грошову масу, в тому числі — готівкові ресурси. Держава як власниця національних багатств повинна вміти на­копичувати для свого бюджету кошти за рахунок стабільності та ефективності суспільного виробництва, вмілого управління власним господарством, провадження виваженої цінової, грошо­во-кредитної та податкової політики, нагромаджувати капітал за рахунок торгівлі, надійно захищати об'єкти власності, забез­печувати громадянам гарантовані соціальні права та задоволь­няти мінімальні потреби, зокрема споживчі.

Фінанси — категорія фінансової науки і ключове питання науки фінансового права. Разом із тим говорити про предмет останнього доцільно у взаємозв'язку із фінансовою діяльністю держави та місцевого самоврядування. Дії органів держави та місцевого самоврядування у сфері фінансів при розподілі й пе­рерозподілі сукупного суспільного продукту, в тому числі й час­тини національного доходу, як форма впливу на зовнішній світ, на суспільні відносини дістала назву «фінансова діяльність дер­жави та органів місцевого самоврядування». Оскільки в зако­нодавстві відсутнє легальне визначення зазначеного поняття, зміст категорій «фінансова діяльність держави» й «фінансова

діяльність органів місцевого самоврядування» розкривається в науці фінансового права і породжує значну дискусію як щодо змісту, так і щодо форми¹.

Досить поширеною позицією сере/і науковців (як вітчиз­няних, так і країн СНД) є розуміння фінансової діяльності як організаційної діяльності уповноважених органів держави та органів місцевого самоврядування щодо мобілізації, розподілу і і витрачання централізованих і децентралізованих фондів гро­шових коштів із метою безперебійного функціонування держа­ви й муніципальних утворень².

Представники природно-позитивістської доктрини фінан­сового права визначають межі останнього як природні межі пуб­лічних фінансів. На їхній погляд, фінансовим правом мають регулюватися усі без винятку розподільні, перерозподільні та контрольні відносини у сфері публічних фінансів, оскільки всі їх види утворюють єдиний предмет фінансового права³.

Деякі автори пропонують визнати за фінансовим правом можливість та обов'язок урегульовувати всю сферу фінансово­го капіталу, валютних, грошово-кредитних відносин, незалежно від типів власності й форм господарювання⁴.

¹ Дослідження зазначених категорій можна знайти у працях як вітчиз­няних юристів-фінансистів (Є. О. Алісова, Л. К. Воронової, І. Б. Заверухи, М. И. Кучерявенка, О. А. Музики-Стефанчук, А. А. Нечай, П. С. Пацурківсько-ічі, Н. Ю. Пришви, Л. А. Савченко та ін.), так і російських (Д. В. Вінницького, О. М. Горбупової, О. Ю. Грачової, С. В. Запольського, М. Ф. Івлєвої, М. В. Ка-расьової, Ю. О. Крохїної, 1.1. Кучерова, Н. А. Куфакової, Г. В. Петрової, С. Г. Пе-пеляєва, І. В. Рукавішнікової, О. Д. Селюкова, Е. Д. Соколової, Г. П. Толс-тонятенка, Н. І. Хімічевої, О. І. Худякова, Д. М. Щокіна та багатьох інших ііідомих фахівців). Досліджувалися ці категорії і в роботах видатних радян­ських учених Є. А. Ровинського, С. Д. Ципкіна, Г. С. Гуревича, Р. Й. Халфиної. ² Финансьі, денежное обращение и кредит : учеб. / под ред. В. К. Сенча-гова, В. И. Архипова. — 2-е изд, перераб. и дон. — М.: ТК Велби, изд-во Прос­пект, 2006. - С. 7; Музика О. А. Фінансове право : навч. носіб. / О. А. Музи­ка. — К.: Вид. Паливода А. В., 2004. — С. 14; Мандрица В. М. Финансовое право/ В. М. Мандрица, И. В. Рукавишникова, Д. Н. Дружинина/под ред. І?. М. Мандрицьі. Росток н/Д.: Феникс, 1999. - С. 10.

³ Пацуркивский II. ('. Интегративпая естествеппо-нозитивистская док­трина финансового права / 11. ('. 1 Іацуркивский // Актуальною проблеми фи­нансового права Рсснублики Іісларусь, России, Украиньї. ('.80 89.

¹ Ковальчук А. Т. Зазнач, праця. ('. 142. Щодо останнього, то навряд чи доцільно говорити про обґрунтованість поширення публічної сфери регулю­вання нормами фінансового права па відносини, що мають суто підири-