92 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

Якщо клієнт отримує кредит через банківську установу (що має лише грошову форму), це також відносини, що характеризу­ються відносною диспозитивністю сторін—учасників відносин і регулюються цивільними правом. Однак коли Національний банк України перевіряє діяльність комерційного банку і виявляє порушення в умовах надання кредиту, він має право застосува­ти фінансові санкції за порушення банківського законодавства як орган, що представляє інтереси держави у сфері забезпечен­ня її фінансової діяльності.

Корпоративні фінанси, що будуються за класичними прин­ципами, також позбавлені ряду ознак, притаманних публічним фінансам. Для їх обігу використовуються принципи диспози-тивності, вільного волевиявлення сторін, варіативності пове­дінки.

У якісному аспекті алгоритм поведінки носія фінансової пра-восуб'єктності у сфері публічних фінансів і у сфері приватних та корпоративних фінансів збігається: в обох випадках ідеться про право розпоряджатися відповідними грошовими фондами. Різняться лише юридичні факти, що спричиняють виникнення тих чи тих фінансових правовідносин. В одних випадках це юри­дичний імператив, джерелом якого є держава, і який породжує податкові, бюджетні, деякі страхові правовідносини, в інших — договір, угода, внутрішньогосподарський або корпоративний акт чи план, що стимулює корпоративні фінансові відносини¹.

Водночас предметом регулювання фінансового права є саме публічні фінанси — ті, в яких втручання держави та наділення одного із суб'єктів фінансових правовідносин правом владних приписів спричинене суттю існування та діяльності держави.

У публічних фінансових відносинах інтереси держави пред­ставляють органи, наділені нею владними повноваженнями — Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна по­даткова служба, Національний банк тощо. Іншим учасником фінансових відносин можуть бути як державні органи, організа­ції, установи (наприклад, бюджетні організації), так і суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни. Визначальною умо­вою для приналежності таких відносин саме до фінансових є ді­яльність із мобілізації, розподілу або використання публічних фондів коштів.

¹ Запольский С. В. Зазнач, праця. - С. 39.

Глава 3. Предмет і система фінансового права як галузі права 93

Так, фінансові відносини виникають при становленні бю­джетної, податкової, грошово-кредитної систем держави; скла­данні, розгляді та затвердженні актів про бюджет; розподілі до­ходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи; виконанні державного та місцевих бюджетів; збиранні податків, зборів, інших обов'язкових платежів; фінансуванні та кредиту­ванні; обов'язковому державному майновому й особистому стра­хуванні; у сфері державного кредиту й регулюванні грошово-кредитної та валютної систем тощо.

Водночас фінансове право у своїй субстанціональній сутнос­ті є юридичною формою соціальної данності. Воно однаковою мірою підлягає історичним, моральним и національним, тобто мінливим у часі, і універсальним, незалежним від часу основам¹.