388 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

Складна природа податку, що об'єднує економічні та право­ві його характеристики, зумовлює юридичну природу податко­вих норм, характер їх взаємодії. Оскільки податкова система держави за своєю сутністю є системою розподілених та перероз-подільних відносин у суспільстві, вона детермінує юридичну при­роду податково-правової норми. Подібно до інших правових норм, податково-правові норми містять правила поведінки, встанов­лені державою та забезпечені силою її примусу. З іншого боку, специфіка предмета податкового права визначає й специфіку юридичної природи податково-правових норм¹. їх зміст полягає у встановленні правил поведінки учасників особливого виду су­спільних відносин — податкових, тобто поведінки, яка завжди пов'язана з розподілом чи перерозподілом державою в її інтере­сах частини власності інших юридичних та фізичних осіб.

Оскільки норми податкового права є фінансовими по суті, вони в основному тотожні їм. Податково-правові норми не ма­ють принципових особливостей, які уможливили б виділення на цій підставі окремої підсистеми поза рамками фінансових норм. Деякі особливості фінансових норм при реалізації подат­кових правовідносин виявляються рельєфніше, чіткіше (напри­клад, імперативність), що й дає змогу говорити про певну своє­рідність податково-иравових норм. Так, їм притаманні загальні риси, які визначають норму права: загальний характер, формаль­на визначеність, установлення й охорона компетентними орга­нами держави.

У свою чергу, особливості податкових норм як підвиду фі­нансових проявляються:

а) в установленні — вони регулюють правила поведінки, що запроваджуються у процесі публічної фінансової діяльності (ді­ яльності держави) з приводу встановлення, зміни, скасування податків і надходжень за їх рахунок доходів до бюджетів; визна­ чають права й обов'язки учасників відносин, передбачають від­ повідальність за невиконання розпоряджень держави у сфері, що опосередковує рух податкових надходжень знизу вверх (від платника до бюджетів або фондів);

б) у характері припису — податкові норми мають винятко­ во наказовий характер. Держава пропонує правила поведінки в

' Даніїюв О.Д. Податкова система та шляхи її реформування / О. Д. Да-нілов, Н. II. Фліссак. — К.: Парламентське вид-во, 2001. — С. 12.

Глава 13. Податкове право та податкові правовідносини 389

категоричній формі, чітко визначає права, розміри обов'язків, окрім можливості їх однобічної (з боку зобов'язаної особи) зміни;

в) у мірах відповідальності, які охоплюють практично весь спектр видів, — кримінальну, адміністративну, фінансову. Такий підхід підкреслює, наскільки важливими є відносини, врегульо­ вані податковими нормами, і наскільки держава зацікавлена в постійному поповненні дохідної частини бюджетів;

г) у способах захисту прав учасників відносин, які виходять із певної нерівності суб'єктів, що реалізується через механізм податкової відповідальності, та характеризуються презумпцією винності платника податків.

Класифікація податкових норм є традиційною. Так, за особ­ливостями впливу на учасників відносин норми поділяють на зобов'язувальні, заборонні й уповноважувальні; за змістом — на матеріальні й процесуальні тощо.

Структура податково-правової норми відбиває внутрішній склад, її частини, елементи. Гіпотеза визначає умови дії подат­кової норми. Диспозиція вказує, якими мають бути поведінка суб'єктів відносин, зміст їхніх прав і обов'язків за обставин, опи­саних у гіпотезі. Санкція передбачає заходи впливу, що їх мо­жуть ужити до осіб, які не дотримуються приписів податкових норм. Санкції розраховані на настання фактичних обставин, що становлять правопорушення, і реалізують при цьому охоронну функцію права.

Податкові санкції мають такі особливості: а) примусовий вплив на правопорушника справляють через вплив на його кош­ти; б) кошти платника, що їх стягують із нього у вигляді подат­кових санкцій, надходять до бюджетів у першочерговому й без­перечному порядку; в) на відміну від адміністративної санкції, податкова передбачає вплив як на фізичних, так і на юридичних осіб; г) як і фінансові санкції загалом, податкові передбачають об'єднання правовідновних і штрафних елементів. Пеня, штра­фи, стягувані з платників, як реалізують механізм покарання порушника податкової норми, так і поповнюють власність дер­жави (бюджетні доходи) або відшкодовують утрачену вигоду від їх недоодержання.

Загалом інститут податкового права визначається багатьма елементами, що зводяться до ряду загальних принципів: І) наяв­ність комплексу рівних норм, що регулюють однорідні підноси-