Сеньйор і синьйор

“Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка?”

Ні, все правильно.

Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).

Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.

Синьйор – в Італії – чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені).

Монсеньйор – титул, який за середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства.

В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину – сеньйоритою. В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина – синьйорина.

* * *

Пропорційно витратам чи пропорційно до витрат

“Як краще сказати: пропорційно витратам чи пропорційно до витрат?”

Правильно і так і так.

Слово пропорційно у математичному розумінні зазвичай поєднується з прислівниками прямо, обернено та з безприйменниковим давальним відмінком. “Електромагнітне притягання діє обернено пропорційно квадратові відстані” (з журналу). Однак воно вживається і в широкому значенні без залежних прислівників. При дієсловах-присудках це слово перетворюється на прийменник. У сполученні з давальним відмінком можна говорити про простий прийменник пропорційно, як-от у реченні; “Члени колективу щороку одержують частину доходу господарства пропорційно заробітній платі” (з журналу).

Значно більшого поширення в сучасній мові набув складний прийменник пропорційно до плюс родовий відмінок. Приміром: “На першому етапі фонд розподіляється між видами діяльності пропорційно до обсягу трудовитрат” (з журналу).

* * *

Люди похилого віку

“Шановна редакціє “Хрещатика”! Ми, ветерани війни і праці, пенсіонери, інваліди, вже більше трьох років живемо під ганебною вивіскою “Будинок для людей похилого віку”. Соромимося її. Мабуть, вислів “люди похилого віку” узаконений, бо в трамваях і автобусах так написано і так кажуть. А от у метро нас називають людьми літнього віку, тобто людьми в літах. Вважаємо, що це правильно. Просимо редакцію допомогти, щоб у нас з’явилася нова вивіска, написана з повагою до старших громадян. Від імені мешканців будинку № 4 на вулиці Будищанській у Деснянському районі Києва Олександра Олексіївна Воден”.

Доля людей пенсійного віку не потребує додаткового коментування – обкрадені, обдурені, зневажені. І те навіть відбито у висловах похилого віку, пристарілі, перестарілі. А чому не добродій, добродійка, людина поважного віку? Нема сумніву, що в Деснянському районі чуйно поставляться до прохання мешканців будинку № 4 і замінять образливу вивіску.

Принагідно нагадаємо, і в побутовому мовленні, і в науковій літературі, й у ділових паперах ще можна натрапити на фрази діти розумово відсталі, неповноцінні діти, діти-каліки. Забуваємо, що слово ранить не тільки юні душі, а й батьків, рідних, близьких. І добре, що тривають пошуки замінників. Наприклад, вислови неповноцінні діти, діти розумово відсталі замінюють на діти з особливими потребами, неповносправні діти. Але, на жаль, в Україні й досі діє циркуляр, згідно з яким спеціальна комісія чимало їх кваліфікує як таких, що не підлягають навчанню. У медицині замість неприємного для слуху слова психопатія уже офіційно вживають розлади особистості. Навіть про жінок найдавнішої професії газети подекуди пишуть як про працівниць секс-бізнесу.