Відзначати – зазначати – відмічати

Мають спільне значення “звертати увагу на щось; наголошувати, виділяти”. Належать до книжних стилістичних засобів вираження. Перші два дієслова активно використовують в офіційних документах, у звітах, доповідях і т. ін. Слід відзначити (зазначити). Трапляється в канцелярських паперах і слово відмічати. Але вживання його є помилковим, оскільки це груба калька з російської.

Та й лексему відзначати в усному мовленні, в художній літературі варто замінювати синонімами помітити, побачити. Ось дві фрази: “Петро відзначив, що батько стривожений”, “Ми відзначили, що відра неповні”. А хіба не ліпше сказати: “Петро помітив, що батько стривожений”, “Ми побачили, що відра неповні”.

Однак тільки відзначати – 1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначити цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей, іншу врочисту подію.

Зумовлювати – обумовлювати

Вельми поширена похибка: мовці плутають ці слова, вживаючи одне замість одного. “Розвиток науки і техніки обумовив піднесення вітчизняної економіки”. У цьому реченні за змістом треба було поставити зумовлювати, а не обумовлювати. Яка ж між ними семантична відмінність?

Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. “Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів” (з журналу). Інше значення дієслова: “будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку”. “Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети” (з журналу).

Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. “В угоді обидві сторони обумовили ряд питань”, “Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору” (з газети).

Поступати чи вступати?

Фактично в сучасній літературній мові дієслово поступати не вживається. Дехто з мовців зрідка користується ним у значеннях “вступати”, “надходити”, “робити, діяти, чинити”, але з погляду стилістичної норми це вважається небажаним, наголошувала мовознавець Євгенія Чак.

У значенні “бути зарахованим до якогось навчального закладу, до якоїсь організації” тепер маємо застосовувати слово вступати. “Виявляється, вони зі Світланою товаришують ще з того часу, як разом вступили до інституту” (Євген Гуцало). Правомірність форми вступати підтримується наявністю таких похідних, як вступ, вступники тощо.

Поступати також неправильно використовують замість надходити, яке, крім прямого значення “підходити” (“Незабаром до гурту надійшов ще один хлопець”), уживається й переносно. Насамперед для передачі наближення якогось часу, періоду. “Надходив вечір, але мати десь забарилась” (Олесь Донченко).

Друге переносне значення – “дійти, прибути за призначенням”, коли мовиться про щось надіслане, повідомлене, передане. “У торговельну мережу міст і сіл надходить дедалі більше товарів”.

У “Словнику української мови” (т. 7) зафіксоване слово поступати, але всі його значення визнано застарілими.