”Товариш” – від слова ”товар”

“В одному з “Уроків державної мови” газета “Хрещатик” цікаво розповіла про нинішні форми звертання. Тепло згадала й наше давнє-предавнє слово товариш, яке спаплюжили більшовики. Однак про його походження промовчала. А варто б сказати. І ще одне прохання до вас. Мене звати Олег. Люди звертаються по-різному: то Олеже, то Олегу, то просто Олег. А як треба за літературною нормою?

Заздалегідь вдячний –

Олег Петрук, Радянський район м. Києва.“

В українській мові є товариш і товар, начебто не пов’язані між собою. А як було насправді? Блукали безкраїми просторами Київської Русі торгівці, купували, продавали, носили і возили із собою всілякий товар. Але самому вирушати в дорогу було небезпечно, ось і брали із собою людину, яка допомагала збувати товар. Себто “спільника по товару”, або товариша. Потім це слово набуло значення друг, приятель узагалі, а не тільки в торгівлі, в мандрах.

Далі. Кличний відмінок у літературній мові, як правило, має одну форму для певного іменника. Варіанти є або застарілими, або ще не цілком засвоєними мовою неологізмами. Стосовно вашого імені, пане Петрук, можна сказати таке: форма Олеже (як і княже) – архаїчна і доречна в творах із життя минулих епох. У сучасному мовленні нормативні форми такі: Олегу, князю. Називний відмінок іменника, тобто Олег, неприйнятний в українському звертанні.

***********************************

Схожі й водночас різні

“Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в “Уроках державної мови”.

Василь Колокольцев, м. Київ”.

Справді, слова приводити і призводити дуже подібні, але різниця між ними є. Перше з них уживаємо в його безпосередньому значенні: допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному – породити: “Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?” (Тарас Шевченко). Використовується воно і в таких висловах, як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо.

Коли ж ідеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки), тоді послуговуємося дієсловом призводити: “Призвели до біди та й поховались” (Михайло Коцюбинський).

Відрізняють ті речі й поняття, які дуже далекі одне від одного: “Хмара насунулась і так стемніло, що неба від землі не відрізниш” (Олесь Донченко). Крім того, це дієслово означає “відокремлювати частину від цілого”: “Я роблю й маю право на своє добро. Одрізніть нас” (Іван Нечуй-Левицький).

А розрізняти – це значить бачити або знаходити відмінність між речами й поняттями, дуже близькими своєю природою: “Підлікував очі й уже міг розрізняти букви” (з газ.).

Схожі звучанням і різні семантично не тільки ці слова. От, скажімо, сплутати і спутати. Перше має значення “порушити певний порядок чого-небудь, робити безладдя; помилково сприймати одне за інше”. “Що тобі у серце впало, мислі сплутало твої?” (Леонід Первомайський). Друге виражає дію: стягнути путом передні ноги коня або іншої тварини; зв’язати комусь і руки і ноги. “Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней” (Семен Скляренко).

Або взяти дієслова повставати і поставати. Тільки повставати: 1. Підвестися з місця. Хлопці повставали із стільців. 2. Прокинутися. Повставали вдосвіта. 3. Піднімати повстання. “Аж раз вночі ударив грім соборний – народ повстав” (Дмитро Павличко). Тільки поставати: 1. Стояти (у множині). Партизани поставали біля бліндажа. 2. Зробитися кимось. Деякі його однокурсники поставали відомими хірургами. 3. Виникнути, утворитися. “Ні, покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала” (Леся Українка).

Чи веліти і воліти. Тут відмінність така. Веліти – це вимагати, наказувати. Веліти працювати. А воліти – хотіти, бажати. Волію знати всю правду.

Зрошувальний і зрошуваний. Зрошувальний – призначений для поливання водою або який здійснює зрошення. “Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальні канали” (Олесь Гончар). Зрошуваний – що його зрошують. Зрошувані площі.

Корали і коралі. Іменники, які також мають різні значення. Корали – морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі – намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. Цим словом також називають нарости червоного кольору на шиї індика.

Кристал і кришталь. Кристал – тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника. Безбарвний кристал. Кришталь – скло високого гатунку; з нього здебільшого виготовляють посуд. Вироби поліського кришталю.

Метеор і метеорит. Метеор – зірка, яка падає, явище спалаху в атмосфері. Фотографія метеора. Метеорит – тверде тіло, що випадає на поверхню нашої планети, залишок метеора. Падіння метеорита.

Обробіток і обробка. Обробіток – підготовка грунту для вирощування рослин. Обробка – надання чому-небудь закінченого вигляду. Обробка деревини. Опрацювання музичної теми. Обробка народної пісні.

***********************************