Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uroky_derzhavnoyi_movy.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Не можна ”закаляти волю"

Хтось ненароком вас штовхнув у громадському транспорті чи на вулиці й каже: “Я вибачаюся”. Але частка -ся в дієслові означає себе, отже, виходить, людина вибачає саму себе, хоча вважає, що завинила перед вами. Тому потрібно казати і писати: вибачте (пробачте, даруйте, простіть) мені або я перепрошую.

Так само недоречні звороти треба вибачитися, не забудьте вибачитися; краще вжити треба попросити вибачення, не забудьте перепросити.

Старий інтелігент, працівник редакції окружної газети Степан Демидович в одному з творів Семена Жураховича зауважує своєму молодому колезі Маратові Крицевому: “А ось ви пишете: “Закаляти волю”. Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болоті – то буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі”. Той зміст в українській мові передають дієслова гартувати, загартовувати та інші з коренем гарт. Гартують сталь, залізо, стріли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердості й міцності. А переносно гартувати – виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди.

Слова військовий і воєнний багато хто помилково вважає за синоніми і вживає у невластивому їм значенні. Коли у Верховній Раді депутати обговорюють воєнну доктрину, то вводять людей в оману, бо вони можуть подумати, що наша країна збирається з кимось воювати. Адже те, що пов’язане з війною, українською мовою – воєнний: воєнний стан, воєнна загроза, воєнна перемога. А військовий стосується війська: військова доктрина, військова частина, військова таємниця, військові маневри.

А згадаймо, скільки плутанини було з уживанням слів виборний і виборчий під час недавніх президентських перегонів. Мовилося й писалося то виборна кампанія, то виборча, то виборне начало, то виборче і т. ін. А як же правильно? Академічний словник української мови (СУМ) фіксує ці слова в таких значеннях: виборний – що визначається чи обирається голосуванням. Виборна особа, виборна посада, виборне начало. Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де вони відбуваються, з правовими нормами, які встановлюють порядок їх проведення. Виборча кампанія, виборчий блок, виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.

Змістову відмінність мають і прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає – належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.

***********************************

Двох великих різниць не буває

В усному мовленні, а часом і в пресі трапляються вислови типу “Училище чи ліцей – це дві великі різниці”. Іменник різниця, як відомо, передає несхожість у чомусь. Для нього характерні прикметники-означення великий, глибокий, займенник жодний (жоден). Наприклад: “Між варіантами задачі, запропонованої учням на уроці, немає великої різниці”. Проте цей іменник з кількісними числівниками не поєднується. Таким чином, у першій фразі годилося б також написати велика різниця, а не дві великі різниці (це тільки в Одесі полюбляють так казати).

“А ти збираєшся у відпуск?” – чую від знайомих. Запитання ставиться неграмотно. У нашій мові є слово відпустка – звільнення від роботи, навчання для відпочинку (чергова профспілкова відпустка). А відпуск – технічний термін. Тому й замінювати ці іменники один одним не можна.

Російській вилке в значенні “знаряддя для їди” відповідає українська виделка (срібна виделка, їсти виделкою). Маємо ми і вилку, але цим словом називаємо деталь механізму; сукупність двох прицілів; положення в шаховій грі (вилка штепселя, брати у вилку, створити вилку).

Слова талан і талант не всі розрізняють і ставлять їх не на своєму місці. Тож запам’ятаймо: талан – то доля, щастя, успіх, удача. Від цього іменника походить і дієслово таланить. А талант – видатні природні здібності, що виявляються в тій чи тій галузі науки, мистецтва, в інших видах людської діяльності (справжній талант, молоді таланти). Якщо в когось немає таланту, то кажуть: людина неталановита, а не безталанна. Адже безталанний – нещасний, знедолений. “А ти, моя Україно, безталанна вдово” (Тарас Шевченко). До речі, прикметник здібний, що теж вказує на обдарованість особи, нерідко сплутують з прикметником здатний (спроможний на щось, зугарний). Помилка зумовлена тим, що в російській мові обидва значення передаються одним словом – способный.

Слова висхідний і вихідний здаються подібними лише на перший погляд. Висхідний – це той, що підіймається вгору, розвивається до вищого рівня (висхідна інстанція, висхідна зірка). А вихідний – початковий, від якого ведеться облік (вихідний номер, вихідна точка).

Близькі значенням, але не схожі семантично й іменники уклін та уклон. Уклін – знак пошани, вдячності, передане письмове вітання у листі (віддати уклін, передати уклін). Уклон – частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту; у гірничій справі – похила підземна виробка; у геодезії – перелом профілю земної поверхні у напрямку вниз. Тим-то й користуватися ними в мовленні треба відповідно.

“П’ять плюс п’ять рівняється десяти” – кажуть і пишуть, забуваючи, що дієслово рівнятися має не те значення, яке йому в цій фразі надають. Рівнятися – триматися одної лінії в ряді, шерензі (“Рівнятися на правофлангового!” – військова команда), а дорівнювати – бути рівнозначним (“Дія дорівнює протидії” – фізичне явище). Тож і в помилковій фразі варто було поставити дорівнює.

Деякі значеннєві відмінності мають слова одягати і надівати. Одягати можна сорочку, штани, спідницю, костюм, пальто. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось (“Туман одягає дерева”). А надівати – закріплювати щось на комусь, чомусь. Шапку, сережки, окуляри надівають, а не одягають. Це слід враховувати в мовному вжитку.

***********************************

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]