Хресний хід, а не хода

Іменники хід і хода збігаються у значенні “процес ходіння, ходьба; рух уперед”. Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода).

За “Словником труднощів української мови”, тільки хід вживається у значеннях: 1. Швидкість руху. Набирати хід. 2. Похід, процесія. Полонинський хід. Хресний хід. 3. Прохід, коридор, тунель. Вузький хід. Хід сполучення. 4. Розвиток у часі, етап розв’язання задачі. Хід подій. Хід думок. 5. Прийом, маневр. Ризикований хід. 6. Черговий виступ гравця у грі. Твій хід. Хід білих. 7. У складі фразеологічних одиниць. Давати задній хід. На повному ходу. На ходу підметки рвати. Знати всі ходи й виходи. Це в нас у ходу. Хід конем.

Тільки хода виступає останнім часом переважно у значенні “манера ходити, ступати”. Поважна хода. Легка хода.

А ось як пояснює цей “Словник...” застосування дієслів увімкнути (ввімкнути) і включити. Щодо електричного струму, радіо, телефонної мережі вживанішим є увімкнути (ввімкнути). Увімкнути світло (рубильник, вентилятор). Слово включити частіше пов’язують з уведенням в дію двигуна, іншого механізму, машини. Включити мотор. Включити третю швидкість.

Тільки включити вживається у значенні “уводити до складу, приєднувати до кого-, чого-небудь”. Включити до списків, включити до складу команди.

Доречно навести щодо цього думку нашого видатного письменника та мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича:

“Треба включити електрику”; “Виключи струм”, – кажуть неправильно, забуваючи, що по-українському слід казати: умикнути (увімкнути), умикати електрику, вимикати струм. Від цих дієслів походять й українські технічні терміни: умикач (по-російському включатель) і вимикач (по-російському выключатель). Аналогічно помилково кажуть: “Пропонується включити до порядку денного три питання”, – замість “поставити (або внести) до порядку денного”. Так само неправильно – “У роботу включили всі існуючі агрегати”, – замість “пустили всі наявні агрегати”.

Нерідко запитують: “А яка різниця між словами район і регіон?” Пояснюємо. Район – то невелика адміністративно-територіальна одиниця у складі області, краю або великого міста. Це і частина території, що становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна зона. Промислові райони країни. А також місце, в межах якого відбувається або поширюється щось; осередок чогось. Район епідемії. Район землетрусу.

Словом регіон стали широко послуговуватися порівняно недавно. Воно означає велику територію, котра характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних тощо). Прикарпатський регіон. Африканський регіон. Як бачимо, іменники район та регіон не рівнозначні й не взаємозамінні. Тому й ставити їх у тексті треба, виходячи з їхніх значень.

Семантично розрізняються також округ та округа. Округ – адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території. Виборчий округ. Військовий округ. Округа ж – навколишня місцевість, довкілля. Цю вістку рознесли по всій окрузі. Є ще округ – синонім слів навколо, довкола. Стихло все округ. Округ села простяглися луки.

Займенник їх є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: “Товкло б їх отак головами!” (Михайло Рубашов). Нині він дедалі частіше виконує функції присвійного займенника їхній: “Учителька пояснювала першокласникам їх обов’язки”. Щоб уникнути зайвого паралелізму, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще вживати присвійний займенник їхній і до живих істот, і до речей: “У їхній стороні й зимою сонце” (Леся Українка); “Берези пробудилися від сплячки, в їхніх стовбурах зануртували соки” (з газ.).

***********************************