Вантажівка чи грузовик?

Слово вантажівка останнім часом дедалі частіше вживають засоби масової інформації. Імовірно, своїм походженням іменник зобов’язаний художній мові. Наприклад, його часто використовував у творах письменник Борис Харчук. Вантажівка стала гідним замінником кальки з російської грузовик. Мовознавці рекомендують послуговуватися лексемою в усіх сферах, залишаючи для розмовного стилю варіант вантажка.

* * *

У тому числі чи зокрема?

Повсюдно чуємо в тому числі, хоч цей канцелярський вислів, запозичений з мови північного сусіда, успішно замінюється словом зокрема або його дуже рідко вживаним відповідником зосібна.

* * *

Користуватися успіхом чи мати успіх?

“Нова книжка письменника користується успіхом”, – пишуть критики, рецензенти, не замислюючись над тим, що читачеві, який звик думати по-українському, такі рядки, за висловом Бориса Антоненка-Давидовича, “відгонять обвинуваченням”. Справді, дієслова користуватися чи користати, походячи від іменника користь, означають “діставати якусь вигоду”. Але яку, власне, вигоду має нова книжка письменника, про котру критик пише, що вона “користується успіхом”? Ніякої. Тому й слід було вдаватися до інших слів, наприклад: “Нова книжка письменника має успіх” (або “зажила успіху в читачів”).

Отож запам’ятайте: дієслова користуватися, користати передають поняття “робити щось, дістаючи від того вигоду”, і ці лексеми годиться вживати тільки в їхньому безпосередньому значенні.

* * *

При Хмельницькому чи за Хмельницького

Як краще сказати: це було при Хмельницькому чи за Хмельницького?

Якщо у фразі йдеться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді треба ставити прийменник за, а не при. “Ото було за наших часів – Верді, Россіні...” (Леся Українка), “За царя Панька, як земля була тонка” (приповідка), “Це було ще за життя мого батька” (з живих уст).

* * *

Обвітрюватися і звітрюватися

“Чи близькі семантично дієслова обвітрюватися і звітрюватися?”

Ці лексеми мають різне значення.

Обвітрюватися – від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про шкіру). Звітрюватися – повільно руйнуватися, змінюватися під дією атмосферних явищ; зникати, розсіюючись, випаровуючись.

* * *

Іноземний, іншомовний, закордонний

“Який зміст передають прикметники іноземний, іншомовний, закордонний?”

За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. Але якщо йдеться не про мову в цілому, а про слова, наголоси, вимову, тоді вживаємо іншомовний. Іншомовна назва, словник іншомовних термінів. Усталилося наймення типу кафедра іноземних мов, але іншомовні слова. Загальноприйнята назва Міністерство закордонних справ України (не іноземних, не зарубіжних). Звідси й міністр закордонних справ, а от видання і закордонні, й зарубіжні, культура закордонна і зарубіжна, тобто слововживання регулюється усталеністю чих чи тих висловів.

***********************************

Урок 25

Відповідаємо на запитання читачів (XVIIІ)

Чому окуляри, а не очки?

“Чому в українській мові вживають іменник окуляри, а не очки?”

Слово око – спільнослов’янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало “дивитися”. У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс -к і закінчення -и). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського oculus, котре означає “око”; точніше – від ocularis – прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр – елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі).

Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов’язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.

Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – “одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті”. Очки в розумінні “окуляри” у нашій літературній мові не вживаються.

* * *