Пронизливий чи проникливий?

Прикметник пронизливий використовують для характеристики природних явищ, які викликають неприємні фізичні відчуття. Пронизливими, такими, що проймають, бувають вітер, холод. Цей епітет передає також різкі звуки: пронизливий голос, гудок, крик, свист. Гострими, пронизливими можуть бути біль, відчуття самотності тощо.

Пронизливий і проникливий – синоніми на позначення погляду, очей людини. Але проникливий зовсім не вживається для вираження фізичних відчуттів, основна сфера його функціонування – це характеристика розумової, мислительної, духовно-емоційної діяльності людини. Проникливим називають того, хто глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно оцінює щось, розбирається в чомусь. Наприклад, проникливий психолог, проникливий розум, прониклива легенда, музика, тобто все, що викликає глибокі почуття, емоційний настрій.

Сценічна атмосфера театру може бути тільки проникливою, і поетична тема звучить, безумовно, проникливо, а не пронизливо.

Дворукий – дворучний. Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку).

Жалісливий – жалісний. Збігаються у значенні “співчутливий”. “Добрий він був, жалісливий” (Зінаїда Тулуб). “Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна” (Панас Мирний).

Тільки жалісливий передає зміст “сповнений суму, горя”. “Поранений обвів друзів жалісливим поглядом (з газети).

Тільки жалісний виступає у значенні “який виражає біль, муку, слабість”. “Знову долинув до нього тяжкий жалісний звук” (Олесь Донченко).

Казуальний – казусний. Казуальний – такий, що не піддається узагальненню; випадковий. Казуальний характер подій. Казусний – надзвичайно складний, заплутаний. Казусна справа.

***********************************

Абориген – автохтон – тубілець

Походять з різних мов (латинської, грецької та слов’янських), але мають ідентичні значення – “корінний житель або уродженець якоїсь країни чи місцевості”. Наприклад: “Олексій на правах місцевого мешканця не проминув нагоди пояснити все, що знає, і про село, і про його аборигенів” (Дмитро Бедзик), “Лемки були тут автохтонами” (з газети), “Козацький нащадок, тутешній тубілець, свою українську розтягує річ...” (Микола Бажан).

Іменник абориген, на відміну від обох його синонімів, уживається також на позначення представників рослинного і тваринного світу.

***********************************

Двигун – мотор

Збігаються у значенні “силова установка, що перетворює будь-який вид енергії на механічну роботу”. Паралельно вживаються з прикметниками: бензиновий, дизельний, електричний, потужний, реактивний, роторний, танковий тощо.

Проте нині у використанні цих іменників намітилася певна тенденція до розрізнення. Двигун поєднується переважно зі словами: вітряний, вічний, двотактний, чотиритактний, двоциліндровий, чотирициліндровий, карбюраторний, колекторний, пусковий, тепловий, тяговий, внутрішнього згоряння (переносно – двигун прогресу).

Мотор здебільшого вживається на позначення двигунів у транспортних засобах: підвісний мотор, автомобільний мотор, мотор дрезини; часто в сполученнях з дієсловами та віддієслівними іменниками: гуркіт мотора, заглух мотор, заглушити мотор, працює мотор, полагодити мотор. У складних словах: дизель-мотор, мотор-редуктор.

***********************************