Рятувальник і рятівник

“Яка відмінність між іменниками рятувальник і рятівник?”

Рятувальник – той, хто спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити. “Майстер спорту аквалангіст-рятувальник Вітя Єгорченко загинув торік у підводних скелях...” (Павло Загребельний).

Рятівник – той, хто приносить порятунок. “ – Оце ваш рятівник! – сказав Рультен, показуючи на брата. Здивувалися прибулі з пароплава, що такий малий хлопець їх урятував” (Микола Трублаїні). У довідниках наголошується: рятівник означає те саме, що й рятувальник. Мабуть, це слід узяти до уваги лише тоді, коли мовиться про людину, котра не раз врятувала когось чи щось. А якщо йдеться про професіонала, наприклад, працівника водної рятувальної станції, то його треба називати рятувальником, хоча для конкретної особи він може бути і рятівником.

Отже, рятівник – не кожен, хто робив спробу врятувати, тобто виконував функції рятувальника, а тільки той, який урятував.

* * *

Докласти зусиль чи прикласти зусиль

“Як ліпше сказати: докласти зусиль чи прикласти зусиль?”

Дієслово докласти в розумінні “зосередити, спрямувати, намагаючись зробити щось...” виступає в переносному значенні, найчастіше з абстрактними іменниками типу зусилля, знання, уміння і т. ін. “Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами. Він, приміром, доклав бісівських зусиль, щоб мінометники виступали на найкращих конях, викликаючи завидки цілого полку” (Олесь Гончар). Стилістична помилка полягає в тому, що часом у такому разі замість докладати або паралельно з ним, коли йдеться про активну діяльність, переборення труднощів, уживають лексему прикладати. Звичайно, можливі звороти прикласти знання, прикласти зусилля, прикласти уміння, але слово прикласти передає в них інший зміст – “застосувати”. “Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості, й це спонукало мене шукати іншого місця, де б я міг прикласти свої творчі сили” (Іван Мар’яненко). У всіх сполученнях лексеми докладати з іншими словами додаток стоїть у родовому відмінку множини (докласти рук); прикласти може керувати додатком у знахідному відмінку однини й множини та в родовому множини (прикласти руку, руки або рук).

* * *

Вживання четверо

Розкажіть, будь ласка, докладніше про вживання збірного числівника четверо.

Як й інші числівники цього типу (двоє, троє, семеро, дев’ятеро...), він поєднується зі словами-найменуваннями осіб чоловічої статі (четверо студентів, четверо водіїв), з іменниками середнього роду, які є назвами істот і предметів (четверо хлоп’ят, четверо телят, четверо відер), з лексемами, що позначають парні речі й виступають лише у формі множини (четверо ножиць, четверо саней), з іменниками вівці, гуси, кури, коні та іншими, котрі мають відтінок збірності (четверо овець, четверо курей), з особовими займенниками ми, ви, вони (нас четверо, вас четверо, їх четверо).

Четверо, як і подібні до нього числівники, не сполучається з назвами осіб жіночої статі (сестра, танцівниця), а також з іменниками чоловічого та жіночого роду, якщо вони називають предмети (завод, університет, школа, їдальня). У таких випадках використовують числівник чотири: чотири сестри, чотири танцівниці, чотири університети, а не четверо сестер, четверо танцівниць, четверо університетів.

* * *