Досить – дуже

Прислівник досить часто вживають недоречно, як, скажімо, в такому вислові: “Не всі господарі приватних будинків подбали про належну підготовку опалювальних печей. І це обходиться для них досить недешево” (з газети). Досить, поєднуючись із прикметниками, іншими прислівниками, має вказувати на високу міру або велику кількість чогось: досить огрядний чоловік, досить міцно стиснув руку, досить далеко відійшов од гурту. Ось чому в наведеному реченні природно звучало б обходиться досить дорого, бо йдеться про високу міру виявлення ознаки. Тоді досить було б синонімічне з прислівником дуже (дуже дорого).

***********************************

Скарб – майно

Українське слово скарб (рос. сокровище) означає “коштовності; речі надзвичайно великої вартості”. “Усі скарби з своїх скарбниць оддав би (Саїд) за волю” (Іван Нечуй-Левицький), “Черевань доскочив собі незчисленного скарбу” (Панько Куліш). Часто цей іменник уживають у нас і переносно. “В свій дитинний вік відрадний Носив я в серці скарб чуття” (Микола Зеров). Похідні – скарбниця, скарбівня, скарбник, скарбничий, скарбовий і т. ін.

Відповідниками російського скарб в українській мові є “господарські речі, пожитки, майно”. “Нещасний Гельє зв’язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю” (Михайло Коцюбинський).

Отже, коли йдеться про предмети домашнього вжитку, доречні слова майно чи пожитки, а не скарб.

Адресант – адресат

Яка різниця в їхніх значеннях?

Адресант – той, хто надсилає листа, телеграму, бандероль; відправник. “Здивований, він починає читати адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата – Франко, прізвище адресанта – так само Франко” (Петро Колесник). Адресат – той, кому надсилають листа, телеграму, бандероль; одержувач. “У шістдесят п’ять різних міст світу линули короткі радіохвилі, але скрізь вони мали знайти одного адресата – інститут переливання крові” (Юрій Смолич).

Відношення – ставлення

Відношення – взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. У термінологічних сполученнях уживається в математиці (арифметичне відношення), в лінгвістиці (граматичні відношення), в архітектурі (золоте відношення – співвідношення розмірів частин будівлі). Виступає також зі словами: білкове, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове (процентне) тощо. Відношення – то і діловий лист до установи або офіційної особи. “Може, тобі якесь відношення написати” – співчутливо спитав Сагайдак” (Василь Кучер). Цей іменник може бути синонімом лексем стосунок, причетність. “... Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення” (Юрій Шовкопляс). Тут замість відношення можна поставити стосунок або причетність.

Порушенням лексичної та стилістичної норм є прийменникові звороти по відношенню до... у відношенні до... “Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене” (Андрій Головко). Їх доцільно замінювати словами щодо, до.

Російські блоки “отношение к делу”, “хорошее отношение к людям”, “во всех отношениях” у нас часто тільки калькують; кажуть: “я з ним у добрих відношеннях”, “твоє відношення до справи” і т. ін., де іменник відношення не на своєму місці. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного “у всіх відношеннях” можна вжити: “з усякого (кожного) погляду”, “як не глянь”, “як не подивися”, “з усіх боків”, “усебічно”, “зусебіч”.

Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, висловлення думки про когось або щось, слід користуватися іменником ставлення, а не відношення. Ставлення керівників до підлеглих, ставлення батьків до дітей.

Незрідка натрапляємо на зворот ставлення з боку... “Потрібно змінити ставлення з боку працівників жеку до відвідувачів” (з газети). Канцеляризм з боку зайвий. Краще сказати: “Потрібно змінити ставлення працівників жеку до відвідувачів”.