Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uroky_derzhavnoyi_movy.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Штампують деталі, а не слова

Мовознавці, та й не тільки вони, занепокоєні впливами шаблону й штампу на живе народне слово. Ще Борис Антоненко-Давидович писав, що всі оті рішення, присвоєння, виконання, кредити довір’я й ліміти часу, які заполонили мовну ниву, мають одне спільне невичерпне джерело – канцелярію.

Штампи – люте зло мови. Усної, письмової. Усіх жанрів, надто художніх – оповідання, повісті, нарису тощо. Вони проникають у лексику, конструкцію окремого речення, архітектоніку всього твору. Тому так часто натрапляємо на стертий вислів, багато разів уживаний образ, зайві слова, нескінченні повтори тих самих лексем і зворотів.

Ось і з метою обернули в прикрий канцеляризм, що не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета. Такого вислову можна уникнути, замінивши його прийменником для, або перетворивши речення з простого на складнопідрядне, до якого ввійшов би сполучник щоб. З метою вивчення проблеми. Для вивчення проблеми. Щоб вивчити проблему.

З боку. Також вельми поширений штамп. “Запропонований проект закону зазнав серйозної критики з боку групи депутатів”. Найчастіше це словосполучення доречно випускати, і зміст фрази від того не порушиться. В іншій ситуації замість з боку варто поставити прийменник від: “Зазнав серйозної критики від групи депутатів”. Можливий ще один шлях – зміна будови речення: “Група депутатів серйозно критикувала запропонований проект закону”.

У галузі. Без нього теж часто можна обійтися. “Є в нас певні успіхи в галузі металургії”. Краще: певні успіхи в металургії.

Даний. Переважно це слово є канцеляризмом, якого слід уникати. Лише інколи воно виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити. У реченні в значенні даний можна використати вказівний займенник цей (“на даній фірмі” – “на цій фірмі”, “в даному разі” – “в цьому разі”).

З приводу. Знову-таки з арсеналу стереотипів. Правильніше буде сказати: журналістські роздуми не з приводу трудової дисципліни, а про трудову дисципліну.

Від частого вживання заялозилися і вже не сприймаються такі вислови: завдання № 1, на пульсі життя, за великим рахунком, на доброму рахунку, заслуговує уваги, випереджаючи час, докладати всіх зусиль, брати розгін, діставати прописку, в цьому напрямі, розгорнути роботу, з новими силами тощо. А від словосполучення на сьогоднішній день рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів, хоча доцільніше було б уживати на сьогодні. Адже в прикметникові сьогоднішній уже є корінь день.

***********************************

Складні випадки перекладу

У просторовому значенні українські прийменники з-за (із-за) та з-поза збігаються з російським из-за. Из-за границы, из-за облаковз-за кордону, із-за хмар. Але російський прийменник передає також відношення причини й мети, які безпідставно переносяться в нашу мову. Звороти из-за вас, из-за неосторожности часом перекладають з-за вас, із-за необережності. А це неправильно. Основний прийменник, який відтворює причиновий зв’язок, – через: через вас, через необережність. Відношення мети передається словами заради, задля.

У ряді випадків російському слову відповідає українське зовсім іншого кореня. Якщо той, хто не обізнаний з цією особливістю, перекладає, скажімо, дієслово относиться, то може припускатися ось таких похибок: “Сергій віднісся (треба поставився) до зауваження болісно”, “Микола відноситься (треба належить) до категорії людей ініціативних”.

Візьмімо слово круг в обох мовах: вычислить площадь круга – обчислити площу круга; бросил на воду спасательный круг – кинув на воду рятувальний круг. Але: правящие кругиправлячі кола; круг служебных обязанностей – коло службових обов’язків; в кругу друзей – у колі (в оточенні) друзів. Неуважність до значення слів круг і коло призвела, наприклад, до помилки при перекладі з російської опису пам’ятних монет (карбованців ювілейних): монета “має форму кола діаметром 31 мм”. Правильно: круга, адже коло – це лише контур, а йдеться про діаметр площі монети.

Слова спільної основи не можна довільно переносити з мови в мову, бо хоч звучанням вони близькі, та значенням бувають не тотожні. Приміром, гарбуз арбуз, мешкати мешкать, орати орать. Їх називають міжмовними омонімами. Українське неділя вживається як назва сьомого дня в тижні – дня відпочинку. У російській неделя означає “тиждень”, а воскресенье – “вихідний день”. Отже, вислів болеть целую неделю слід перекладати хворіти весь тиждень.

Гарбуз відповідає російському тыква, а арбуз – то українське кавун. Боягуз – по-російськи трус, а наше трус – це обыск. Українське другий годиться вживати у значенні порядкового числівника (щось має бути перше). А російське слово другой звичайно перекладаємо інший. Дієслово мешкати своїм змістом споріднене з нашим помешкання, а не з російським мешкать, тобто баритися, гаятися.

В клетку (тетрадь) – у клітинку, в клетку (ткань) – картата, войти в сделку – укласти угоду, вступить в сделку – вступити в змову, изысканная одежда – вишуканий одяг, изысканный вкус – витончений смак, косвенные результаты – побічні результати, косвенная причина – непряма причина, ложная мысль – неправильна (помилкова, хибна) думка, ложное учение – псевдовчення, мешать (кашу) – мішати, мешать (прохожим) – заважати, на ночь глядя – проти ночі, неотложная помощь – невідкладна допомога, неотложное дело – нагальна справа, письменное разрешение – письмовий дозвіл, письменные источники – писемні джерела, угловая комната – наріжна кімната.

Непритязательный – невибагливий, невимогливий; неприятие – спротив; неприятие идеи – спротив до ідеї; неудобь – непридатна земля; неуживчивый характер у кого – незлагідний хто; неурядицы – розбрат, чвари; нечленораздельная речь – нерозбірлива мова; ничего себе кто – нівроку (нічогенько собі, нічого собі) хто; оказывать знаки внимания – виявляти увагу; оказывать сопротивление – чинити опір; околпачивать – ошукувати, обдурювати; осквернять память – паплюжити пам’ять; оставить в покое кого, что – давати спокій кому, чому; повредить механизм – зіпсувати (пошкодити) механізм; повредить палец – ушкодити палець; попасть на обед к кому – нагодитися на обід до кого; порядочный заработок – чималий (неабиякий, пристойний) заробіток; пресекать – класти край, припиняти; претить кому – бути неприйнятним для кого; причинить зло – заподіяти (учинити) зло, завдати лиха; причинить убытки – завдати збитків (втрат); приличная сумма – пристойна (чимала, неабияка) сума; приличные результаты – (цілком) задовільні результати; приличный (порядочный) – порядний.

***********************************

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]