Власний, особистий, особовий

“Чи тотожні прикметники власний, особистий, особовий?”

Тотожними їх назвати не можна. Як наголошується в посібнику “Культура мови на щодень”, значення цих лексем часто плутають, утворюючи неправильні словосполучення. В одній з радіореклам прозвучало навіть таке: вишні в особистому соку, а по-українському треба сказати: вишні у власному соку. Правильні вислови: маю власний будинок, маю власну думку, але подаю особистий приклад, бажаю щастя в особистому житті; в діловій мові вживаємо словосполучення особова справа, особове посвідчення, особовий склад; у граматиці є термін особові займенники.

Різний зміст передають вислови власний автомобіль (тобто належний певній особі) й особистий автомобіль (визначений певній особі для службового користування). Різні прикметники ставимо з іменником рахунок: особовий рахунок – у банку, відрядження беруть за власний рахунок, а зводять з кимось особисті рахунки.

Синонімічні вислови на зразок: дати щось комусь у власні руки і дати щось комусь особисто в руки; з’явитися особисто і розмовно-знижений з’явитися власною персоною.

* * *

Смаження – з двома чи з одним н

“Чому слово смаження пишуть то з двома н, то з одним?”

Усе залежить від того, що воно означає. Дію за значенням смажити передають лексеми смаження, смажіння. “Щоб м’ясо було ніжним, потрібно його перед смаженням, приблизно за годину, густо змазати гірчицею” (з журналу), “Як я ненавиджу те смажіння та печіння” (Іван Нечуй-Левицький).

Смаженя – страва зі смажених яєць; яєчня. “Гнат зразу ж дістав гроші й дав матері, щоб купила яєчка і зробила смаженю” (Степан Чорнобривець).

* * *

Зміна значень слів в залежності від наголосу

“Чи змінюється значення слів правило, розв’язний, розсильний, торочити, транспорт від зміни наголосу в них?”

Безперечно.

Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.

Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.

Розв’язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало.

Розв’язний хлопчисько.

Розв’язний (наголос на останньому складі) – який можна розв’язати, вирішити.

Розв’язна задача (в арифметиці).

Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур’єр. Прийшов розсильний.

Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур’єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.

Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?

Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.

Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.

Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.

* * *

Троїти і труїти

“Чи збігаються значення дієслів троїти і труїти?”

Ці лексеми виражають різні поняття.

Троїти – ділити натроє або збільшувати втроє; потроювати.

Труїти – отруювати; переносно – позбавляти когось душевного спокою, рівноваги. Сусід повсякчас труїв його життя.

* * *