Хіба можна так сказати?

“Оце прочитав у газеті: “Тисячі кубометрів лісу одержували тоді щодня споживачі”. А хіба можна так сказати? “

Справді, ця фраза якась неприродна. Адже лісом зветься сукупність дерев, що ростуть на чималій площі землі. “Якийсь хижий птах з пронизливим криком вилетів з лісу” (Зінаїда Тулуб). Одержувати щодня ліс та ще й не гектарами, а кубометрами – неможлива річ.

Якщо слово ліс має українською мовою одне значення, то дерево – два: рослина (“На похиле дерево й кози скачуть” – прислів’я) і матеріал, який добувають з неї на господарські потреби (“Я покажу, де є хороше дерево на хату” – Леся Українка). Отже, фразу, що її наводить читач, слід було б відредагувати так: “Тисячі кубометрів дерева одержували тоді щодня споживачі”.

Відповідаємо на запитання читачів

Людина і чоловік

“Чи взаємозамінні іменники людина і чоловік?”

Не завжди, бо кожен з них має свої особливості. Слово людина виступає найчастіше в значенні “жива істота, якій властиві мислення, мова, здатність створювати й використовувати знаряддя в процесі суспільної праці”. Вона і носій найвищих моральних та інтелектуальних якостей: “Людина – це звучить гордо”. У такому розумінні вживати лексему чоловік замість людина не треба. Зате тільки іменник чоловік слід сполучати з кількісними числівниками. Утім, маємо пам’ятати, що в українській мові нормативними є звороти два чоловіки і два чоловіка, котрі передають різне значення. Коли йдеться про представників чоловічої статі, то при числівниках два, три, чотири використовують форму називного – чоловіки, а коли про осіб обох статей, форму родового відмінка – чоловіка. Якщо змінити звичайний порядок слів, тобто поставити кількісний числівник після іменника, тоді вислови типу шість чоловік, двадцять, тридцять чоловік (а не людей) виражатимуть неточність, приблизність твердження (чоловік шість).

А ось збірні числівники двоє, троє, четверо, семеро, п’ятнадцятеро та ін. поєднуються лише з іменником люди (можуть виступати і без нього, але при цьому його мають на увазі). Наприклад: “До крамниці зайшло четверо людей” (“До крамниці зайшло четверо”). Зі словом люди сполучаються також дробові числівники, коли мовиться про гурт, колектив. “Третина людей у вихідні виїхала за місто” (або “Третина у вихідні виїхала за місто”). Проте іноді, характеризуючи когось, уживаємо паралельно лексеми людина й чоловік. “Він людина допитлива” – “Він чоловік допитливий” (зрозуміло, про жінку в такому разі кажемо тільки людина). Застосування слова чоловік, а не людина часто підкреслює, що йдеться про особу чоловічої статі. “Більше за всіх кричав чоловік у фуфайці, підперезаний кулеметною стрічкою” (Григорій Тютюнник). Якби автор поставив тут людина, то не можна було б збагнути, про кого мова – про чоловіка чи жінку.

Іменник чоловік виступає також як синонім розмовного дядько: “Аж ось іде (Василь) своєю дорогою, бачить, чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому й уломилась” (Григорій Квітка-Основ’яненко). Отже, в більш “точних” стилях – науковому та публіцистичному – останнім часом накреслилася тенденція розрізняти лексеми людина й чоловік. Себто чоловік найчастіше позначає одруженого і разом з рідкісним у нашій мові словом мужчина передає значення “особа чоловічої статі”. У решті випадків послуговуємося іменником людина. Однак у розмовному та в художньому стилях ці слова виступають паралельно, є взаємозамінними.

* * *

Із-за хвороби чи через хворобу

“Який вислів уживати: із-за хвороби чи через хворобу?”

Основне призначення прийменника з-за (фонетичний варіант із-за) – вказувати на просторові відношення. Згадаймо Шевченкові рядки “Із-за лісу, з-за туману місяць випливає” або Гончарове “Був він родом десь із-за Карпат”. Проте носії так званого суржика із-за вживають переважно при позначенні причиновості, як у російській мові. Тому не можна вважати правильними фрази: “Із-за хвороби мій приятель не пішов на концерт”, “Із-за цього порушуються угоди”, “Із-за тебе я постраждав”. У таких випадках доречний прийменник через. Порівняймо: из-за отсутствия – через відсутність; из-за собственной неосторожности – через власну необережність.

* * *