Ділянка – дільниця

Чи розрізняються між собою ці іменники?

Дільницею називають адміністративно самостійний об’єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об’єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.

Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з’єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.

Мета – ціль

Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.

У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: “У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед” (Володимир Сосюра).

Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням (“Гармати стріляли по ворожих цілях”), і з абстрактним (“Єдність цілей і прагнень”).

Небажані дублети

В українській мові поряд з давновідомими питомими словами існують їхні синоніми, котрих пізніше запозичено або скальковано з інших мов. Здебільшого не маючи якого-небудь додаткового семантичного чи стилістичного навантаження, вони виступають небажаними лексичними дублетами, або паралелізмами. Адже коли вживанню їх, свідомо чи через незнання, послідовно надається перевага, це призводить до збіднення, примітивізації рідної мови, позбавляє властивих їй барв і милозвучності. Ось окремі з цих дублетів: арештовувати, арештований (краще заарештовувати, заарештований), важний (поважний), дарити (дарувати), діюче законодавство (чинне законодавство), вечором, ранком, зимою, літом (увечері, вранці, взимку, влітку), кінчиться (скінчиться), минулорічний (торішній), найшов (знайшов), об’ява (оголошення), помогти (допомогти), пустий (порожній), смілий (сміливий), спішити (поспішати), учбовий (навчальний) і под.

Підняти – підійняти

Збігаються в усіх значеннях, але розрізняються стилістично.

Підняти вживається в різних стилях.

Підіймати використовується найчастіше в урочистих текстах. “Тіло набирає вроди, душу пісня підійма” (Дмитро Павличко).

Навпаки

Як прислівник комами не відокремлюється. “Робив усе навпаки”. Як вставне слово виділяється завжди. “Голос його не був бадьорий, а, навпаки, приглушений”.

***********************************

Назви у лапках і без них

Чому назви автомобілів “Волга”, “Жигулі”, “Нива”, “Таврія”, літаків “Руслан”, “Антей”, холодильників “Дніпро”, “Мінськ” тощо треба брати в лапки? Тому, що вони не виражають реальних властивостей відповідних об’єктів, а вживані символічно. Якщо не виділяти їх таким чином, то це буде основне, пряме, а не символічне застосування найменувань.

Написання назв у лапках часто має і змістово-розрізнювальне значення. Порівняйте: “До Астрахані пасажири дісталися Волгою” і “До Астрахані пасажири дісталися “Волгою”. У першому реченні слово Волга подане без лапок отже, воно позначає річку. Тут ідеться про те, що люди прибули в кінцевий пункт подорожі водним шляхом. У другому реченні іменник Волга взятий у лапки, отже, він позначає марку авто. Мовиться, що пасажири приїхали до Астрахані машиною.